Використання комп'ютера як засобу навчання на уроках з курсу „Історія України”

 

Зміст

Вступ

Розділ I. Запорізька Січ - козацька республіка

1.1 Утворення козацької республіки - Запорізька Січ

1.2 Військово - політична організація Січі

1.3 Козацька символіка

Висновки до розділу I

Розділ II. Теоретичні основи використання комп'ютера у навчальному процесі

2.1 Ефективність використання комп'ютера на уроці історії

2.2 Методика використання комп'ютера як засобу навчання на уроці історії

2.3 Педагогічні умови ефективного використання комп'ютера у навчальному процесі

Висновки до розділу II

Розділ III. Дослідно - експериментальна робота по використанню комп'ютера на уроці історії України під час вивчення теми: “Запорізька Січ”

3.1 Стан проблеми в шкільній практиці

3.2 Дослідно - експериментальна робота

3.3 Результати дослідно - експериментальної роботи

Висновки до розділу III

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

На початку XXI століття людство увійшло в нову стадію свого розвитку і вчені, і політики, підприємці й педагоги усе частіше говорять про те, що настає Інформаційна ера. В світі відбувається інформаційна революція. Якщо раніше земля, праця, капітал були ключовими елементами виробництва, то в інформаційному суспільстві в багатьох галузях виробництва головною складовою стає інформація.

Інформаційна ера характеризується виникненням нових систем телекомунікаційних технологій та освіти. Освіта трансформується з інституту в самостійну систему, яка визначально впливає на сферу праці та економіки і є стратегічним ресурсом держави. Тому розвинені країни досить активно розробляють та впроваджують комп'ютерні технології в систему освіти.

Інтеграція України до єдиного світового простору викликає необхідність впроваджувати високотехнологічні інформаційні засоби навчання в освіту, займатися пошуками шляхів адаптації школи до сучасного світу.

На території України розробка комп'ютерних технологій і засобів навчання розпочалася ще у 70-ті рр. минулого століття, але на сьогодні вони є недостатньо ефективними. Головними причинами цього є те, що майже відсутня база якісних комп'ютерних програм та слабка розвиненість методичних питань комп'ютерного навчання.

Сучасний період реформування школи та історичної освіти потребує термінового розв'язання цих проблем. Застосування в сфері історичної освіти комп'ютера як засобу навчання має сприяти розвитку цілісності та системності мислення учня, його уяві, мотивації, до вивчення історії, дозволяє більш повно забезпечувати усі види його пізнавальної діяльності, формуванню відповідних умінь і навичок; індивідуалізувати процес навчання.

Проте застосування комп'ютера на уроці історії, як засобу організації навчання, потребує розв'язання цілої низки методичних питань: як розробити ефективну навчальну комп'ютерну програму, як поєднати її з традиційними для навчання історії засобами, як організувати навчально - пізнавальну діяльність учнів на уроці, де застосовується комп'ютер.

Відсутність відповідей на ці питання гальмує інтеграцію комп'ютерних технологій навчання в історичну освіту.

Що стосується застосування комп'ютера в навчально-пізнавальному процесі, то цьому питанню вже приділено достатньо уваги, хоча вони пов'язані з математикою та фізикою, тобто з тими науками, які легше за все піддаються комп'ютерному моделюванню. Окрім того, програмісти мають, як правило, достатньо гарну підготовку з математики, що дозволяє їм створювати велику кількість різних програм з цього предмету [61, 40].

Питання методики викладання історії комп'ютерних технологій навчання в історико - методичній літературі майже не розглянуті, за винятком певної кількості статей у педагогічній пресі, пов'язаних з описом конкретного досвіду конкретних вчителів: В.М.Недзельська „Деякі аспекти використання комп'ютера на уроках історії та правознавства”, О. Охредько „Комп'ютери на уроках історії”, Л.В.Фоменко „Комп'ютер як засіб організації навчально - пізнавальної діяльності учнів на уроках історії”, П.А.Гевал „Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів”.

Аналіз наукової літератури засвідчив необхідність подальшої розробки проблеми використання комп'ютера на уроках історії. Тому темою кваліфікаційної роботи є „Використання комп'ютера як засобу навчання на уроках з курсу „Історія України” при вивченні теми : „Запорізька Січ - козацька республіка”.

Історіографічний огляд.

Темі „Запорізька Січ - козацька республіка” в науковій літературі приділено достатньо уваги. Цією темою займаються такі вчені, як Л.Падалка „З питання про існування Запорізької Січі в перші часи козацтва”, Д.І.Яворницький „Історія запорізьких козаків”, І.Е. Щедріна „Історія України”, Н.Полонська - Василенко „Історія України”, В.Й. Борисенко „Курс української історії”, В.О.Щербак „Запорізька Січ як фактор консолідації українського козацтва до середини XVII ст.” та інші.

Об'єктом дослідження в кваліфікаційній роботі є процес навчання історії, а предметом - методика, при якій використання комп'ютера буде ефективним.

Під час написання кваліфікаційної роботи автор ставить собі за мету: з'ясувати умови ефективного використання комп'ютера в навчанні історії під час вивчення теми : „ Запорізька Січ - козацька республіка”.

Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому , що застосовуючи правильно розроблену методику викладання історії за допомогою комп'ютера, як засобу навчання, можна значно підвищити ефективність навчального процесу.

Згідно з поставленою метою та гіпотезою автор виділив такі завдання, які потрібно вирішити під час написання кваліфікаційної роботи:

- визначити основні причини виникнення Запорізької Січі;

- охарактеризувати військово - політичну організацію Січі;

- вивчити наукову та історичну літературу з даної теми;

- охарактеризувати проблеми комп'ютеризації навчання в педагогічній та методичній літературі;

- з'ясувати можливість використання комп'ютерних програм у навчанні історії;

- розробити та обґрунтувати комп'ютерну навчальну програму;

- розробити та експериментально перевірити методику організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії України з використанням комп'ютера як засобу навчання під час вивчення теми: „Запорізька Січ - козацька республіка”.

Експериментальною базою кваліфікаційної роботи були 8 - А та 8 - Б класи Жовтневого ліцею міста Кривого Рогу. Експериментом було охоплено 59 учнів. З них 30 чоловік (8 - А клас) склали контрольний клас , а 29 учнів (8 - Б клас ) - експериментальний.

Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків, а саме CD - диску з розробленою експериментальною програмою.

Отже, проблема використання комп'ютера на уроках історії залишається актуальною, проте цій проблемі приділяється все більше уваги, тому в майбутньому, можливо, знайдеться остаточне вирішення цієї проблеми.

Розділ I. Запорізька Січ - козацька республіка

1.1 Утворення козацької республіки - Запорізька Січ

Потужним імпульсом консолідації українського козацтва, формування його самосвідомості та утвердження організаційної структури стала Запорізька Січ. Питання про час і місце її виникнення внаслідок відсутності прямих свідчень залишається дискусійним і неодноразово порушувалося в надрукованих на сторінках „ Київської старовини „ працях Д.І Яворницького в яких, він припускав існування восьми запорізьких січей, перша з яких, на його думку, розміщувалася на Хортиці [64]. Автор подав яскравий топографічний опис місцевостей, пов'язаних з існуванням Запорізьких Січей, розглянув дані відповідних археологічних розкопок.

Вигідно контрастують з ними дослідження Л.Падалки [43]. В першому з них автор простежує стан висвітлення даного питання в найгрунтовніших працях з історії українського козацтва. Він дійшов висновку, що „...в наукових працях з південноруської історії ми не зустрічаємо даних ні про час, ні про місце Січі в перший час існування запорізького козацтва” [43, 258].

Ставлячи за мету розглянути в своїх працях дані, що відносяться до питання про існування Запорізької Січі на о. Хортиця, Л.Падалка детально зупинився на топографії острова та прилеглих до нього місцевостей, з'ясував топографічне положення о. Мала Хортиця, спростував твердження Д.Яворницького про його ототожнення з Канцеровським острівцем [44, 262].

Досліджуючи питання про можливості існування Запорізької Січі на початку XVI ст.. на о. Томаківка, дослідник підкреслював, що остаточне його вирішення ускладнювалося внаслідок неповноти та недостатньої точності джерел, зокрема географічних позначень. Він вважав, що визначення о. Томаківка місцем перебування Запорізької Січі ґрунтувалось на „плутаному” повідомленні Митецького в „Історії про запорізьких козаків”, яке залишилось поза увагою авторів наступних історичних досліджень.

Л.Падалка також розглядав питання про можливість існування січей на ряді інших островів. Він підкреслював, що „питання про місце Запорізьких Січей затемнене значною мірою близькими за своїм змістом поняттями „січ” і „кіш” і його з'ясування має велике значення в історії розвитку запорізького козацтва [43, 458].

В результаті проведених спостережень Л.Падалка дійшов висновку, що протягом XVI - початку XVII ст.. не існувало ні Хортицької, ні Томаківської Січі. В першому випадку „викладені дані дають змогу говорити тільки про збірні пункти запоріжців на Хортицьких о-вах з прилеглими місцевостями, а не Хортицьку Запорізьку Січ” [44, 276]. Його висновки ґрунтувалися на критичному аналізі великої кількості історичних джерел та літератури і вивченні даних археологічних розкопок. Отже, в даному випадку маємо справу з достатньо аргументованим викладом своєрідної точки зору на питання про існування та місцезнаходження Січі в початковий період історії запорізького козацтва.

Отже, проблема датування виникнення Запорізької Січі та місця, де вона вперше зародилася залишається відкритою.

Серед найважливіших причин появи Запорізької Січі слід виділити, насамперед, потребу організації козацтва в зв'язку із зростанням його чисельності на середину XVI ст. З іншого боку, заснування центру козацької вольниці зумовлювалося потребою захисту українських земель від дедалі зростаючої татарської агресії.

Так, для захисту від ворожих нападів козаки будували „городці”, робили засіки або „січі” з повалених дерев. Таких укріплень було чимало, але жодне з них не могло витримати натиску значних сил противника. Перша велика січ з кам'яним замком з'явилась на о. Хортиця між 1552 - 1556 рр. Її спорудили козаки із ініціативи Дмитра Вишневецького. Сам Вишневецький, хоча й походив з великокнязівського роду Гедимінові, мав великі маєтності на території сучасної Тернопільщини й обіймав високу адміністративну посаду, відзначався великою любов'ю до України. Він захищав Волинь і Поділля від татарських набігів, брав участь у багатьох сутичках і битвах з нападниками. Ставши наприкінці 40 - х років XVI ст. канівським і черкаським старостою, Вишневецький майже без допомоги польсько - литовського уряду збудував на о. Хортиці замок, який став не тільки фортифікаційною твердинею, а й відкрив нову, козацьку сторінку в історії України.

Поставивши на Хортицькій Січі гарнізон, Вишневецький перетворив її на плацдарм для подальшого відвоювання південних українських земель. Але на заваді цьому стало небажання польсько - литовського уряду починати широкомаштабну війну з Кримським ханством, за спиною якого стояла могутня Порта. Це змусило українського князя вступити в переговори з російським царем Іваном Грозним щодо спільних дій проти Криму. Переговори були успішними, і в 1556 р. українські козаки Вишневецького й російські ратники намісника чернігівського Іжевського здійснили похід у пониззя Дніпра. Вони завдали руйнувань татарським фортецям на Дніпрі, а також Очакову й визволили чимало бранців. Під час другого походу того самого року козаки здобули фортецю Аслам - Кермен, знищили гарнізон і вивезли на Хортицю всю артилерію. Майже одночасно Криму завдали удару донські козаки і п'ятигорські черкеси, з якими Вишневецький узгодив свої дії. Спробу кримського хана Девлет - Гірея захопити Хортицю восени 1556 р. козаки успішно відбили.

Але встояти проти повторного наступу на острові восени 1557 р. татар, турків і волохів козаки не змогли й тому мусили залишити Хортицю. Небажання польського короля Сигізмунда - Августа надати козакам допомогу у боротьбі з татарами і настійні вимоги турецького султана видати Вишневецького змусили того в листопаді 1557 р. перейти на службу до Івана Грозного. Перебуваючи при дворі російського царя, український князь не припиняв боротьби за визволення українських земель. Він скоординував її з Черкасами і донськими козаками, здійснив успішні походи на Перекоп (1558), під Азов (1559), а також невдалу спробу оволодіти спільно з народами Північного Кавказу Кримом (1560). Намагання російського царя порозумітися з кримським ханом, щоб розв'язати собі руки на Заході, йшло врозріз із планами Вишневецького, і в 1560 р . він повертається з Північного Кавказу на Дніпро. Оселившись на о. Монастирському, Вишневецький знову організовує походи козаків на татарські улуси. Він набув на Запоріжжі такої сили, що в 1562 р. втрутився в боротьбу за молдавський престол. Але союзники - волохи підступно полонили князя й видали його султанові. Вишневецького відправили до Царгорода й там стратили. Про його смерть народ складав легенди й думи, уособлюючи його з казковим героєм Байдою. Так закінчив своє життя „найвеличніший ворог Блискучої Порти”, як назвали Вишневецького самі турки.

З діяльністю Вишневецького Запорізька Січ виходить на міжнародну арену й перетворюється на лідера боротьби східного слов'янства проти Кримського ханства й султанської Туреччини. Причому, в очах сучасників вона постає як своєрідне державне утворення, без якого європейські країни вже не могли обходитися в міждержавних відносинах. Зовнішньополітичні зв'язки Запорізької Січі цього періоду мають переважно військовий характер, зумовлений потребами часу. Козацтво хоч і жило на підвідомчій Польщі території, але досить часто проводило самостійну зовнішню політику.

Спроби польського уряду навести між запоріжцями лад на зразок регулярного війська наштовхувались на рішучий опір. Козаки відмовляли визнати владу центральних властей, а замість призначуваних старших обирали власних отаманів. Запоріжцям заборонялося самовільно „ лупити чабанів татарських”, та вони на власний ризик виряджалися на військовий промисел у найдальші закутки Криму й Туреччини. Власті вимагали не приймати на Січ утікачів, а козаки зробили її надійним пристанищем всіх скривджених і знедолених. Уряд не визнавав за січовиками жодних прав, вони шаблею відвойовували собі краще місце під сонцем.

1.2 Військово - політична організація Січі

Запорізьке козацтво виробило власну суспільну організацію, яка найповніше відповідала національному характерові українців і потребам часу. Вона мала форму демократичної республіки з найширшою участю в управлінні козацьких мас. Народоправство гарантувало життєвість козацької держави в екстремальних умовах існування. Оскільки створення цієї республіки (Січі) було ініційовано військовим станом - українським козацтвом, то основи її державності спиралися на військовий елемент, який і визначив її характер : виникла військово - демократична республіка з політично - адміністративною військовою та судовою владами. Провідна роль військового елементу в цій республіці проявлялась в тому, що козацька військова адміністрація контролювала вся сфери життя, а кожен козак був не тільки громадянином, а й її воїном. Цей шлях побудови української державності у поєднанні з її демократичними засадами є унікальним у світовій практиці [25, 14].

Верховна влада на Січі належала козацькій раді, яка вирішувала найголовніші питання внутрішнього життя й зовнішніх відносин, брати участь в якій мали право всі без винятку козаки. Інколи ради проводилися і на репрезентативній основі депутацій від куренів або ж винятково старшинські. Зібрання козаків за їх власною ініціативою називалося чернецькою радою. До компетенції ради входило обговорення всіх найважливіших справ життєдіяльності козацького товариства: встановлення військового устрою, обрання старшини, вирішення питань війни і миру, ведення переговорів з представниками інших країн. Нерідко козацька рада виступала і як вища судова інстанція. За традицією козацькі ради збиралися щороку 1 січня для переобрання кошового отамана і старшини. Нерідко в разі потреби позачергово скликалися неординарні ради, на яких розглядалася широка палітра питань чи одне, але важливе для запорожців.

Постійним місцем проведення козацької ради була Січ. Проте, оскільки рада являла собою орган військової влади, то важливою, насамперед була присутність на ній війська, а прив'язаність до даного пункту не абсолютизувалась.

Перша згадка про козацьку раду 1581 р. подана у щоденнику посла німецького імператора Рудольфа II в Україні Еріха Лясоти. Він звертає увагу на порядок голосування на козацькій раді. Після оголошення пропозиції імператора запорожці „розділилися на два кола. В одному була старшина, у другому - прості люди, яких називають черню. Обговоривши все між собою, чернь ухвалила своєю звичайною голосною згодою податися на службу до його цісарської величності, на знак чого кидала вгору шапки, після чого побігла до старшинського кола і пригрозила, що коли хтось буде проти, вони його втоплять у воді. Але старшина відразу погодилась” [20, 168]. Після досягнен2—s домовленостей гриміли литаври і пролунало десяток гарматних пострілів.

Рада обирала кошового отамана, або ,як ще його називали, старшого чи гетьмана, якому належала виконавча влада. Про значення цієї посади в козацькому товаристві і характер виборів яскраво свідчать спостереження французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана: „Коли зберуться усі старі полковники і старі козаки, що користуються серед них пошаною, кожен з них віддає свій голос за того, кого вважає за най здібнішого, і той визначається більшістю голосів. Якщо обраний не хоче приймати посади, відмовляючись невмінням чи іншим, це йому не допомагає... Якщо обраний козак приймає на себе обов'язки старшого, то дякує зібранню за виявлену честь, хоча (додає) недостойний і для такої посади нездатний, однак, урочисто запевняє, що докладе зусиль і старання, щоб гідно послужити всім взагалі, і кожному зокрема, і що завжди готовий покласти своє життя за своїх братів (так вони називають між собою один одного). На ці його слова кожен плеще в долоні, вигукуючи: „Слава, Слава!”. Потім усі один за одним відповідно до свого рангу йдуть вклонитися йому” [8, 69]. Вибори кошового отамана знаменували кульмінаційний момент ради, оскільки від його діяльності значною мірою залежало життя на Січі протягом цілого року.

Поступово формувався командно - управлінський апарат Запорізької Січі. З'явилися різні військові посади. Суддя чинив суд над порушниками козацьких законів, відав кошторисом і міг виконувати обов'язки кошового отамана. Писар очолював військову канцелярію й письмово оформлював найголовніші січові справи. Осавул відав організацією військових загонів та їхнім вишколом. Обозний командував артилерією, дбав про її розташування й забезпечення усім необхідним. Нижчу ланку командного апарату становили курінні отамани, яким відводилося особливе місце - вони безпосередні начальники куренів. Назви куренів, як правило походили від місцевості, де раніше проживали козаки. Курінний отаман обирався на курінній раді, і його кандидатура не потребувала затвердження на загальному зібранні козацького товариства. Він приймав до куреня нових козаків, розпоряджався кореневим майном. У спогадах одного із запорожців зазначалося, що „козаки курінні його (отамана) так слухають, свого батька” [8, 69].

Специфічне самоуправління з притаманними йому демократичними рисами сприяло консолідації козацтва.

Територія, яку займали запоріжці, змінювалася залежно від політичної ситуації. Столицею дніпровської вольниці була Січ. У різні часи вона розташовувалася у різних, але завжди до2—sе захищених природою місцях. Після Хортиці (1552-1557) Січ розташовувалась на о. Томаківці (60 - ті роки XVI - 1593 ), на р. Базавлук (1593 - 1638) і Микитиному Розі (1638 - 1652). Кожна з них мала надійні укріплення - високі й міцні вали з дерев'яним частоколом зверху, а також башти з бійницями для гармат. Усередині стояли курені, канцелярія , церква, склади, арсенали, торговельні лавки тощо. У центрі знаходився майдан, де відбувалися загальні ради та інші громадські заходи. Влада січового товариства поширювалася на значну територію. Берегом Дніпра, нижче Хортицької Січі, простягався Великий луг - низинна місцевість, вкрита соковитою травою й кущами, багата на різну дичину й невеликі озера та річки, вщерть заповнені рибою. Січова вольниця освоювала землі й далі від Дніпра. Вся територія жила за козацькими правами й народними звичаями. Козацький край залишався національним оазисом серед українських земель. Чисельність січового товариства не була сталою. Взимку на Січі перебував невеликий гарнізон, який охороняв майно, військові припаси, артилерію і виконував сторожову службу. До козацького гурту приймали всіх бажаючих. Всі запорожці були рівними як у житті, так і в смерті.

Своєрідним устроєм відзначалося й реєстрове козацтво. Поступово воно зводилося в полки й сотні. Спочатку полки називалися за ім'ям полковників. У 1625 р. уряд офіційно затвердив військово - адміністративно устрій Війська Запорізького реєстрового. За ним реєстрові козаки ділилися на шість адміністративно - військових полків по тисячі чоловік у кожному. Залежно від розквартирування вони іменувалися за назвою найбільшого міста - Білоцерківський, Корсунський, Канівський, Черкаський, Київський і Переяславський. Хоч на їхній території вища влада належала старостам, але й вплив козацької старшини поступово зростав. Незважаючи на підлеглість урядові, реєстрові козаки відстоювали право на власне самоврядування, у тому числі на обрання своїх старшин. Уряд не одноразово призначав на старшинські посади вірних йому людей, а козаки так само часто зміщували їх і обирали власних.

Отже, внутрішній устрій козацтва став зародком нової Української держави. Вона не могла постати раптово й в готовому вигляді. Для цього були потрібні час, відповідні умови й соціальна сила, здатна консолідувати народ навколо національно - державницької ідеї. Цю роль і перебрало на себе козацтво.

1.3 Козацька символіка

Як вже зазначалось автором роботи, українське козацтво було своєрідним явищем пізнього середньовіччя і відіграло особливу роль в історії України. На певному етапі розвитку воно взяло на себе найважливіші завдання, що стояли перед нацією, - стало провідником і організатором у створенні власної держави. З огляду на це, козацька символіка поширилася на всю тодішню Україну й стала основою розвитку державної організаційної й приватної геральдики й сфрагістики.

Булава, пернач, бунчук, прапор, печатка, литаври, сурми, а також каламар, а іноді гармати належали до козацьких клейнодів. „Клейнодами або клейнотами, від нім. ”kleinod”, польськ. ” kleinot” - дорогоцінна річ чи коштовність, у запорізьких козаків, - писав Д.І.Яворницький, - називалися військові знаки, регалії чи атрибути влади, при котрих у них відбувалися великі чи малі ради і які вживалися старшинами , відповідно до посади кожного з них” [63, 3].

Починаючи з часів короля Польщі Стефана Баторія (1576 - 1586), клейноди гетьманам і кошовим отаманам надавали польські королі, імператори Європи, а пізніше в XVII - XVIII ст. - російські царі через своїх урядовців.

Серед козацьких клейнодів одне із визначних місць посідали булава і пернач [Див. додаток 1]. Слово „булава” багато істориків вважають татарським за походженням.

Д.І.Яворницький описує козацьку булаву як палицю з горіхового дерева , завдовжки 50 - 70 см., зі срібною чи визолоченою кулею на кінці. Вона покривалася, як правило, бірюзою, смарагдом, перлами. На ній могли бути ви гравійовані герб, прізвище чи вензель власника.Більшість відомих булав, що збереглися в колекціях музеїв України, польського походження.

В Україні гетьман міг мати і кілька булав, з яких одна вручалася наказному (тимчасовому) гетьманові, котрого посилали на військову операцію чи призначали в разі смерті виборного гетьмана.

„Кожен з клейнодів, - писав Д. І. Яворницький, - належав лише певній особі із запорізької старшини. Булаву давали кошовому, він тримав у правій руці під час військових рад” [65, 14].

Зважаючи на те, що доля України у XVI - XVII ст.. тісно пов'язана з життям у Польщі, варто звернути увагу на значення булави в цей період там. Тут вона була атрибутом влади воєначальників - гетьманів, полковників, а також магнатів.

Отже, булава у Польщі і в Україні була тісно пов'язана з гетьманським і отаманським урядуванням.

Пернач (у російській мові - шестопер, турецькій - буздихан) є різновидом булави, від якої відрізняється наявністю наверші шести видовжених виступів. В Україні пернач був атрибутом влади полковника.

Поряд з булавою і перначем важливе місце серед символів гетьманської влади в Україні займав бунчук [Див. додаток 2]. За описом Д.І Яворницького, це була „... помальована начорне полиця завдовжки чотири з половиною аршини (до 2,5 метрів), на верхній кінець якої насаджували мідну кулю, а під кулю вставляли волосся з кінського хвоста з чотирма чи шістьма косами поверх волосся” [63, 6]. Бунчук в Україну потрапив з Туреччини. Колір волосся гетьманських бунчуків в Україні XVI-XVII ст. був переважно білий (але іноді червоний або чорний). Великий бунчук, поряд з булавою, вручався гетьману, хоча носив його генеральний бунчужний, якому були підпорядковані бунчукові товариші. Помахом бунчука гетьман керував рухом війська. Перед гетьманським бунчуком завжди схилялися козацькі прапори. Відомо, що бунчук козацькому війську вперше офіційно надіслав Стефан Баторій у 1576 р. Далі це робили російські царі.

Прапор (хоругва чи корогва) був, мабуть, чи не найважливішим клейнодом гетьмана і всього Війська Запорізького, він мав також давні традиції.

Перші документальні згадки про козацькі прапори відносяться до другої половини XVI ст. Посол австрійського імператора Еріх Лясота у 1594 р. згадує про імператорські прапори, що були увіткнуті у землю в „ колі” запорізьких козаків. У більшості прапори були прямокутними або у вигляді трапеції. Характерними зображеннями на них були хрести, півмісяці, зорі, сонце, виконані технікою аплікації чи гаптування. Символічні зображення на прапорах та їх орнаментика несуть на собі впливи Західної Європи, Близького Сходу та Росії. На полотнищах прапорів знайшла свій відбиток і символіка народного образотворчого декоративного мистецтва.

Відомо, що сотенні прапори були двох типів - хоругва - відносно великий прапор і „знак” менший.

За кольорами прапори козацьких підрозділів XVII ст. були різноманітними. Різні яскраві полотнища давали змогу швидко орієнтуватися на полі бою, відрізняти свою військову частину від сусідніх чи ворожих. У XVII ст. козацькі прапори здебільшого мали вигляд довгого з фестонами полотнища, були і прямокутні. Тканина - шовк, голь, лудан тощо. Полотнища часто були блакитного, жовтого, білого, зеленого та інших кольорів. На полотнищах прапорів з'являються зображення святих у барокових картушах, козаках з рушницею і шаблею. З часом обов'язковим на прапорах стає російський двоголовий орел [Див. додаток 3].

Охоронцем гетьманської хоругви був хорунжий, посада якого належить до генеральної старшини. Він вважався і почесним охоронцем полкового прапору - хоругви. На Запорізькій Січі хоругва, разом з усіма клейнодами зберігалась в церкві. Втрата з якихось причин клейнодів вважалась великою неславою для всього війська.

Литаври серед козацьких клейнодів на Січі посідали також важливе місце [Див. додаток 4]. Ударами в литаври довбиш скликав січову раду. З ними ж зустрічали і проводжали значних гостей. Рішення йти на війну супроводжувались військовою музикою й стрільбою.

У XVI-XVII ст.. у козацькому війську попарно використовувалися мідні литаври. У XVIII ст. з'являються дорогі срібні литаври які гетьмани і окремі полковники Лівобережжя замовляли у місцевих майстрів.

Литаври в поході будили козацьке військо, і звуки їх проголошували закінчення дня. Вони кликали до бою і сигналили про його закінчення. Найпочеснішою функцією литаврів було скликання козаків на Раду.

Литаври зберігали у Військовій Скарбниці разом з іншими клейнодами чи в Запорізькій церкві. Литаврені палиці чи довбиші знаходились у довбуша якого обирали серед козаків, що були обізнані в музиці.

До козацьких клейнодів можна віднести і каламар, який обов'язково виносився писарем на Січову Раду і ставився в колі на столі або ж обов'язково входив до складу речей похідної козацької канцелярії [Див. додаток 5]. Каламар має вигляд довгого вузького пенала, що його полковий писар носив на поясі.

Важливе місце в системі козацької символіки займали герби і печатки. Серед гербів виділяються герби Війська Запорозького, а також особисті герби гетьманів і козацької старшини, міські герби тощо.

Герб Війська Запорізького - постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, виник у другій половині XVI ст. у період організаційного оформлення козацтва [Див. додаток 6]. Цей герб вперше зображений на печатці Війська Запорізького 1595 р. за гетьманування Григорія Лободи. Цей головний символ козацтва незмінно функціонував упродовж усього існування козаччини.

Свої особисті родові герби мали гетьмани, військова старшина, знатні роду [Див. Додаток 7]. Вони розрізнялись за формою. Основою всіх гетьманських гербів був фігурний щит, обрамлений пелюстками, зверху - золота корона, під нею напис і медаль. Колір щита здебільшого брунатної фарби, рідше він блакитний. На його поверхні різні зображення, здебільшого хрести, предмети озброєння тощо.

Практично кожне визначне місто середньовічної України мало свій герб. За формою вони теж нагадують щит, а нанесені на них об'єкти мали різний характер [Див. додаток 8]. Здебільшого це були елементи міських укріплень - мур, вежі, ворота, святих - архангела Михаїла, святого Юрія, предмети озброєння -шаблі, булава та інші, а також хрест, місяць, зірки чи тварини і птахи. Угорі щита - напис назви міста. Як правило, ці герби бувають розписані різними фарбами.

Печатка Війська Запорізького скріплювала усі офіційні документи Війська, а потім, починаючи від Богдана Хмельницького й гетьманської канцелярії. Її толока (матриця) виготовлялася із срібла, мала дерев'яну ручку. Печатки раннього періоду (XVI - початок XVII ст.) були дещо менших розмірів, пізніше розміри збільшилися, але ніколи не перевищували 40 - 50 мм. На печатці завжди зображався герб козацтва. Козацька старшина могла мати і власну печатку.

Печатки нижчого рангу - полкові, курінні, паланкові, сотенні, городові, судові - виготовлялися переважно з латуні, мали дерев'яну ручку [Див. додаток 9]. Вони так само були переважно округлими. Зображення на цих печатках віддзеркалювали життя і побут козацтва. Головним символом часто виступають дикі тварини - кінь, орел, лев, предмети озброєння і побуту, споруди.

Набагато різноманітнішими щодо матеріалу виготовлення були особисті печатка козацької старшини: їх виготовляли не лише з різних металів, у тому числі і срібла, але й коштовного чи напівкоштовного каміння. Розміри печаток диктувалися практичними вимогами і рангом (посадою) власника. Більшість гербів мають місцеве походження.

При засвідченні документів печатки відбивалися на воскові, накритому клаптиком паперу, так званою кустодією, форма якої була початково квадратна чи прямокутна, але з середини XVII ст., а особливо у XVIII ст. вона набуває іншого вигляду, часто досить вигадливого і мистецького.

Отже, козацькі традиції не лише стали основою української міської, організаційної, приватної геральдики, а й значною мірою вплинули на формування державної символіки значно пізнішого періоду визвольних змагань XX століття.

Висновки до розділу I

Таким чином, роблячи висновок, ми можемо сказати, що потужним імпульсом консолідації українського козацтва, формування його самосвідомості та утвердження організаційної структури стала Запорізька Січ. Питання початкового періоду козаччини та оформлення Ії військово-політичної організації - Запорізької Січі - є одним з актуальних в українській історіографії і відзначається різноманітністю поглядів дослідників.

Серед найважливіших причин появи Запорізької Січі слід виділити, насамперед, потребу організації козацтва в зв'язку із зростанням його чисельності на середину XVI ст. З іншого боку, заснування центру козацької вольниці зумовлювалося потребою захисту українських земель від дедалі зростаючої татарської агресії.

Перша велика січ з кам'яним замком з'явилась на о. Хортиця між 1552 - 1556 рр. Її спорудили козаки із ініціативи Дмитра Вишневецького, що відкрило нову козацьку сторінку в історії України. З діяльністю Вишневецького Запорізька Січ виходить на міжнародну арену й перетворюється на лідера боротьби східного слов'янства проти Кримського ханства й султанської Туреччини. Причому, в очах сучасників вона постає як своєрідне державне утворення, без якого європейські країни вже не могли обходитися в міждержавних відносинах.

Проаналізувавши військово - політичну організацію Запорізької Січі, слід зауважити, що козацтво виробило власну суспільну організацію, яка найповніше відповідала національному характерові українців і потребам часу. Провідна роль військового елементу в цій республіці проявлялась в тому, що козацька військова адміністрація контролювала вся сфери життя.

Верховна влада на Січі належала козацькій раді. Рада обирала кошового отамана, або ,як ще його називали, старшого чи гетьмана, якому належала виконавча влада.

Було сформовано командно - управлінський апарат Запорізької Січі. З'явилися різні військові посади. - суддя, писар, осавул, обозний, курінні отамани.

Отже, підводячи підсумок, ми можемо стверджувати, що Запорізька Січ мала форми демократичної республіки де всі командні посади були виборними.

Розглянувши козацьку символіку, можна зробити висновок, що вона була представлена: булавою; перначем, що є різновидом булави; бунчуком; прапором (хоругвою чи корогвою); печатками; литаврами; каламарем та гербом, які відносились до козацьких клейнодів.

На нашу думку важливість даної теми є не тільки для сучасної історичної науки, а також для розвитку традицій української державності, незалежності та підвищення національної самосвідомості українців.

Розділ II. Теоретичні основи використання комп'ютера у навчальному процесі

2.1 Ефективність використання комп'ютера на уроці історії

Проведені дослідження свідчать про те, що використання технічних та інших засобів навчання сприяє підвищенню ефективності навчання. У своїй статті „Комп'ютер як засіб організації навчально - пізнавальної діяльності учнів на уроках історії” А. В Фоменко зазначає, що на сьогодні комп'ютер виступає як принципово новий засіб навчання з широкими можливостями застосування в навчальному процесі і дидактичними особливостями організації самого процесу навчання. Він значно покращує можливості подання навчальної інформації; підсилює мотивацію навчання; пізнавальну активність та самостійність учнів; розширює варіативність навчальних задач; дозволяє якісно змінити процедуру контролю навчальних досягнень та діяльності дітей, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом. Сучасний персональний комп'ютер, володіючи великими функціональними можливостями може бути використаний як із найбільш ефективних засобів сучасного навчання. Тому у педагогіці і психології останніх років було визначене спеціальне поняття „комп'ютерного навчання”. Це поняття багатогранне і розглядається як застосування комп'ютера в навчальному процесі в якості засобу наочності (тобто перекладання на комп'ютер функцій екранно-звукових засобів навчання); елемента управління навчальним процесом; інтерактивного засобу організації пізнавальної і пошукової діяльності; засобу автоматизації процесу навчання і контролю за його результатами.

У процесі дослідження з'ясовано , що в теорії та практиці навчання сьогодні існує декілька підходів до організації комп'ютерного навчання. Один із них ґрунтується на положенні, що комп'ютер може виступати як основний засіб навчання учнів та організації навчально - пізнавальної діяльності учнів, які працюють з комп'ютером, одержуючи від вчителя допомогу у вигляді вказівок, консультацій, пояснень. Ефективність цього процесу залежить від якості і глибини змісту пропонованої навчальної комп'ютерної програми. Робота комп'ютера орієнтована на учнів , і роль вчителя на такому уроці допоміжна, другорядна ,але не стосовно машин, а стосовно самостійної пізнавальної активності учнів. Згідно з іншим підходом, комп'ютер може виступати як допоміжний засіб у викладенні вчителем навчального матеріалу; учитель працює на комп'ютері сам, або в процесі діяльності учнів на уроці регламентує кількість і якість інформації. У цьому випадку мінімізована роль навчальної програми, а ефективність процесу навчання залежить від педагогічної майстерності вчителя. Нарешті, комп'ютер може виступати і як допоміжний навчальний засіб для вчителя, зокрема при застосуванні контрольних і тестових завдань [57, 9].

Більшість вчителів особливо ті, які мають багато досвіду, у сучасній школі досить негативно ставляться до використання комп'ютера на уроках історії, пояснюючи це тим, що вони і так якісно працюють і без комп'ютера. Проте таку позицію прийнято пояснювати консерватизмом вчительського корпусу, але проблема насправді криється у психології. Зіткнувшись з конкретною програмою, вчитель досить швидко починає розуміти, що без кваліфікаційної допомоги вчителя інформатики він працювати не зможе, так як його знання комп'ютера не дозволяє почувати себе на уроці впевнено [61, 41].

Проте вчителі які опановують свої страхи, досить швидко помічають, що комп'ютер на уроці може стати незамінним помічником як вчителя так і учнів. В.М. Недзельська виділяє деякі аспекти використання комп'ютера на уроці історії.

Аспект перший - емоційний. Як відомо з досвіду досвідчених вчителів уроки у комп'ютерному класі викликають велику зацікавленість учнів, адже все нове та нетрадиційне приваблює дітей, особливо техніка. Отже, звістка про те що урок буде проходити в комп'ютерному класу викликає емоційне піднесення, і, що найголовніше, - бажання вчитись.

Аспект другий - науково-інформаційний. Створюючи комп'ютерну програму, вчитель може ввести додаткову матеріал, а також узагальнити його. Учні працюючи з комп'ютером, можуть визначати, на що саме слід звернути увагу. також можуть працювати з навчальною програмою не лише на уроці, а й у позаурочний час, можуть спостерігати за ходом історичних подій на екрані комп'ютера, і виконувати відповідні завдання.

Аспект третій - методичний. Урок у комп'ютерному класі дозволяє урізноманітнити види діяльності учнів, а це робить урок більш цікавим і насиченим. Крім того комп'ютерні уроки дають можливість ефективно використовувати диференційований підхід. Як правило комп'ютерів у комп'ютерному класі лише 12, а учнів у двічі більше, частина сильних учнів може виконувати завдання з допомогою комп'ютера, а інша частина активно працювати з вчителем.

Аспект четвертий - психологічний. Комп'ютер допомагає розвивати розумові здібності: швидкість мислення, пам'ять, уміння перекладати увагу тощо.

Аспект п'ятий - виховний. Комп'ютерні уроки виховують дисципліну, організованість, учать відповідальніше ставитися до вивчення предмету.

Отже особливість змісту історії як предмету, зокрема необхідність розвитку в учнів уяви, формування історичних уявлень, розвитку мислення на картинах минулого передбачають використання на уроках спеціальних засобів навчання, насамперед наочних картин, малюнків, фільмів та ін. Особливостями комп'ютера як технічного засобу навчання є те, що він володіє великими можливостями, які дозволяють при виконанні певних програм відтворювати найбільш істотні риси історичних епох, соціокультурних комплексів. і володіє величезною базою даних, яка дозволяє учню знайти будь - яку інформацію.

2.2 Методика використання комп'ютера як засобу

навчання на уроці історії

Всебічна інтенсифікація процесу навчання та виховання пов'язана в наш час з глибокою перебудовою всього механізму керування навчально - пізнавальною та практичною діяльністю учнів, з опорою педагогіки на загально - соціальні та підприємницькі тенденції, зумовлені вдосконаленням засобів праці. Сучасна людина не може звільнитися від багатоманітності зв'язків, що пов'язують її з міцними матеріально - технічним апаратом, що програмує її життя. Як відомо, головний зміст науково - технічного перевороту, що відбувається все більша передача розумових функцій людини системі машин і технічних засобів. Ідея вдосконалення управління підприємством розповсюджується і на навчально - виховний процес.

Найбільший прогрес процесу та методики навчання, пов'язаний саме з включенням в цей процес техніки, з передачею їй функцій людини з управління процесом навчання. В основі створення такої техніки лежить те, що викладання - це процес, яким можна керувати, як і іншим процесом, використовуючи надані технікою можливості зворотнього інформаційного зв'язку.

Перебудова структури процесу навчання в напрямку широкого використання в ньому дидактичної техніки, що містить функцію зворотнього зв'язку і замінює педагога на ряді етапів навчального процесу - найважливіша в наш час тенденція вдосконалення даного процесу у всіх типах навчальних закладів. Виходячи з цього треба бути готовим до зміни методик, функцій педагога в умовах введення в навчання комп'ютерних систем.

В наш час існує велика кількість літератури, присвячена питанню комп'ютерного навчання. Основна увага звернена на складність керування сучасною технікою, що використовується у навчанні.

Особлива увага науковців, педагогів до нових засобів навчання обумовлена їх значно вищою ефективністю в порівнянні з іншими засобами навчання . У випадку використання педагогічних програмних засобів:

1. Підвищується якість навчання за рахунок:

1) індивідуалізації навчання - індивідуальний темп і метод навчання, адаптація систем до кінцевого рівня знань того, хто навчається, характеру та причинами помилок;

2) аналізу передісторії навчання та її врахування при організації послідуючого навчання, врахування психофізіологічних характеристик учнів шляхом тестувань;

3) постійного індивідуального контролю якості знань на кожному етапі навчання, при чому підвищується об'єктивність контролю знань.

2. Скорочується час навчання за рахунок:

1) зменшення часу на технічні операції - виконання числень, контролю правильності відповідей, звернення за роз'ясненням;

2) своєчасної реакції програмної системи на допустимі помилки;

3) індивідуалізації темпу навчання, з урахуванням рівня знань учнів.

Також використання програмних засобів значно підвищує інтерес до навчання, підвищує мотивацію за рахунок новизни та поєднання більш різноманітних та наочних методів навчання у сукупності з традиційними.

З точки зору викладання педагогічні програмні засоби дають педагогу наступні можливості:

o реалізувати і розповсюдити у вигляді педагогічних програмних засобів свій досвід викладання, свою модель навчання;

o вивчити досвід провідних у своїй області викладачів;

o підвищити ефективність роботи викладачів за рахунок виконання рутинної роботи за допомогою комп'ютерних засобів в короткий проміжок часу та автоматичній оцінці процесу навчання всіх учнів [31,46].

Комп'ютер може використовуватися у всіх видах і формах навчання. При цьому будь - який підхід до виділення етапу використання комп'ютера повинен завжди визначатися викладачем. Він також приймає рішення про дидактичну об'єктивність використання його на конкретному уроці. При цьому треба мати на увазі, що загальна мета використання комп'ютера - це розвиток творчої ініціативи учнів при вирішенні різного роду задач. З такою ціллю програма для комп'ютера повинна методично складатися так, щоб вона могла виступати в ролі „партнера” і “помічника” для учнів при вирішенні навчальних задач.

Отже, при використанні комп'ютера робота педагога збагачується організаційними компонентами. Викладач дозує роботу учнів з комп'ютером, організовує допомогу учням, а головне - доповнює „бездушне” функціонування техніки.

Слід зазначити те, що саме педагог є центральною фігурою навчання та виховання учнів, а все навчально - виховне середовище (в тому числі комп'ютери, інші дидактичні засоби) виконують роль інструментів у впливі педагога на учнів. Звісно, комп'ютери - дуже складна техніка, тому для їх обслуговування необхідні технічні кадри та багатоступенева система керування функціонуванням і використанням комп'ютерів у навчанні. Однак зберігається дієвість самої освіти навчання: педагог так трансформує структуру процесу навчання, будує методику навчання, організовує навчальний процес, щоб, використовуючи комп'ютери, інтенсифікуючи самостійну навчально - пізнавальну діяльність учнів, значно підвищити ефективність їх навчання і виховання.

Широке використання комп'ютера, розробка педагогічних програмних засобів, відбір і підготовка для них навчальної інформації суттєво змінюють методику роботи вчителя. Традиційно методика роботи педагога направлена на забезпечення його неопосередкованого контакту з учнями, формування в них знань, вмінь і навичок; на розвиток особистості взагалі. В залежності від принципу оптимізації навчання педагог так трансформує навчальний процес, структурує зміст, обирає необхідні методи, засоби навчання, його форми, умови, так активізує самостійну діяльність учнів, щоб вкінці було досягнуто максимально високий ефект навчально - виховного впливу.

Отже, з розвитком комп'ютерної техніки, розширенням сфери її використання у навчанні розвивається система опосередкованого педагогічного впливу, де виділяється новий блок - засоби навчання, що замінюють педагога на ряді етапів навчального процесу.

Які ж основні проблеми повинен вирішити вчитель при організації уроку з використанням комп'ютера як засобу навчання на уроці?

Використання комп'ютера повинно виділятися змістом теми, матеріалами попередніх і послідуючих уроків.

При аналізі уроку треба перш за все вирішити чи треба використовувати комп'ютер на цьому уроці, на якому саме етапі уроку.

Дуже важливо виділити чітке місце комп'ютера на уроці.

Комп'ютер на етапі викладу нових знань

На цьому етапі слід пам'ятати про принцип установки, що виправдав себе. Саме він допоможе перевтілити почуття в ціленаправлене спостереження і сприйняття, в процес відбору фактів, їх оцінці. Сприйняття будь - якої навчальної інформації, навчального посібника обов'язково пов'язане з досвідом учнів, з їх знаннями. Досвід в пізнанні учнів живе у вигляді уявлень та приймає участь в їх роботі. Яким чином буде протікати навчальний процес, як буде відбуватися засвоєння нового матеріалу залежить в значній мірі від зацікавленості учнів, від ставлення до предмету, від їх готовності до самостійної роботи. Тому перед початком роботи з персональним комп'ютером необхідно чітко сформувати ціль роботи з ним. Поряд з цим вчитель повинен чітко сформулювати задачу, повинен дати завдання. Сприйняття інформації через комп'ютер - складний процес, що потребує одночасної напруги і слухових, і зорових аналізаторів. Психологи довели, якщо ці аналізатори працюють одночасно над однією задачею - ефект забезпечений.

Комп'ютер на етапі закріплення знань

На уроці, де використовуються комп'ютери вчитель, звісно, повинен прагнути до того, щоб забезпечити стійкість знань. Фізіологи стверджують, що в основі наших знань лежать тимчасові зв'язки, що виникають у корі головного мозку. Стійкість цих зв'язків в значній мірі залежить від сили процесів збудження та застою в корі головного мозку. В свою чергу ці процеси пов'язані з досвідом школярів, з їх активністю в момент отримання знань [32, 27]. Однак отримані зв'язки швидко згасають, якщо їх не закріпити і не посилити. Наука довела, що в процесі закріплення зв'язків (устаткування знань) вагоме значення мають наочні посібники, особливо - динамічні. Ось чому досить нелегко організувати роботу в класі після роботи з комп'ютером, зуміти підживити отриманий матеріал.

Комп'ютер на етапі перевірки знань

В процесі опросу відкривається можливість зробити мультимедіашоу за допомогою знань учнів - така перевірка більш діюча, набагато точніша, ніж повсякденний переказ параграфу підручника. Така перевірка дає неочікувані, але досить цікаві результати.

Досвід використання комп'ютера у процесі навчання дозволив сформулювати деякі загальні положення. Зміст навчального предмету, різні можливості комп'ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп'ютерних технологій впливають на методичні прийоми використання комп'ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів [16, 33].

Гевал П.А. пропонує такий вигляд технології взаємодії, поєднання доцільності вчителя, учнів і комп'ютера на уроках.

Почнемо з уроку засвоєння нових знань, уроки цього типу опри традиційнім методиці мають таку структуру:

1. Перевірка домашнього завдання, корекція (взаємозв'язок із попереднім матеріалом)

2. Оголошення теми, мети, завдань уроку й мотивація навчальної діяльності.

3. Первинне пізнання учнями нового матеріалу.

4. Узагальнення і систематизація знань.

5. Підведення підсумків уроку та оголошення домашнього завдання.

Під час проведення уроків за допомогою комп'ютера, урок може мати таку структуру:

1.Актуалізація й корекція опорних знань учнів перевіряється за допомогою комп'ютера (5-7 хв.)

1. Засвоєння учнями нового матеріалу: група учнів з високим рівнем підготовки вивчає матеріал за допомогою комп'ютера, інші слухають пояснення вчителя чи працюють за підручником (10 хв.)

2. Систематизація знань: учні з високим рівнем підготовки виконують самостійно завдання за підручником: слабкі учні працюють з учителем: третя група перевіряє рівень засвоєння матеріалу за допомогою комп'ютера (15 хв.)

3. Підсумок уроку і домашнє завдання.

Комбінований урок може проводитися за допомогою комп'ютера на будь - якому етапі. Загальна схема проведення комбінованого уроку така: перевірка засвоєних знань + вивчення нового матеріалу.

Методика проведення комбінованого уроку з використанням комп'ютерів може бути такою:

1. Учням оголошується тема, яка буде розглядатись на уроці, але підкреслюється, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів працює за комп'ютером над завданням, а з рештою учнів працює вчитель, причому форми роботи можуть бути різні (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант, перфокарти та ін)

2. Далі вчитель переходить до наступного етапу уроку - пояснення нового матеріалу. Сильні учні можуть вивчати новий матеріал за комп'ютером, а з рештою учнів працює вчитель.

3. Опрацювавши новий матеріал, учитель і учні переходять до нового етапу уроку - закріплення вивченого. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп'ютером самостійно, а з рештою класу може працювати вчитель. Учні, що працюють за комп'ютером, можуть виконувати завдання які складені за новим, щойно вивченим матеріалом. Отже, якщо в них виникнуть проблеми, учитель бачить, на що потрібно звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці.

В кінці уроку, вчитель підводить підсумки, визначає домашнє завдання.

Для більш ефективного проведення комбінованого уроку в комп'ютерному класі П. А. Гевал рекомендує поділити учнів на три групи, які будуть по черзі працювати за комп'ютером.

· Перша - на етапі перевірки знань, у цю групу можуть входити учні з будь - якими розумовими здібностями, як сильними так і слабими - у залежності від характеру завдання;

· Друга - на етапі вивчення нового матеріалу, у цю групу можуть входить, як правило, учні з високим розумовими здібностями, або зі середніми, якщо рівень складності матеріалу високий;

· Третій - на етапі перевірки знань, куди як і в першу групу, можуть входити учні з різними здібностями.

Урок узагальнення й систематизації знань може мати такий вигляд:

1. Постановка мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів - 3 хв.

2. Відтворення й корекція опорних знань - 6 хв.

3. Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ - 6 хв.

4. Узагальнення й систематизація понять, засвоєння знань і їх застосування для пояснення нових фактів, виконання практичних завдань - 20 хв.

П.А.Гевал пропонує клас поділити на групи.

1) Перша група працює на комп'ютерах 5-7 хв.

2) Друга група дітей самостійно працює 5-7 хв.(наприклад учні можуть виконана ти завдання творчого характеру на розвиток логічного мислення).Після виконання поставлених завдань учні міняються місцями.

3) Третя група учнів працює з учителем, виконує завдання творчого характеру.

Перша група після виконання завдань на комп'ютерах може працювати з учителем, або одержати індивідуальне завдання.

5. Засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань - 5 хв.

Учитель ставить проблемні запитання, на які учні дають відповідь.

6.Підведення підсумку уроку - 5 хв.

Учитель підводить підсумки роботи учнів, виставляє оцінки. Крім цього, дає домашнє завдання і пояснює його. Досить схожу методику використання комп'ютера на уроці історії пропонують А.Фоменко і О.Пометун.

На думку А.В.Чернова взагалі, системне використання комп'ютера на уроці приводить до цілого ряду важливих наслідків:

- різко підвищується рівень використання наочності на уроці;

- підвищується ефективність праці на уроці і учня і вчителя;

- встановлюються між предметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;

- виявляється можливість організації проектної діяльності учнів по створенню учбових програм під керівництвом інформатики та історії;

- вчитель який створює або використовує інформаційні технології, змушений звертати увагу на логіку подачі учбового матеріалу, що позитивно проявляється на підвищені рівня знань учнів;

- змінюється на краще відносини вчителя з учнями, далекими від історії, особливо з тими хто цікавиться комп'ютерами: ці учні починають бачити в учителі „споріднену душу”;

- змінюється, особливо у учнів середньої ланки, відношення до комп'ютера як до дорогої цікавої іграшки. Учні починають сприймають його як інструмент для роботи в будь якої галузі людської діяльності.

Отже, з розглянутих методик використання комп'ютера на уроці історії, можна побачити, що вони ще не зовсім ідеальні і потребують постійного вдосконалення. Вивчаючи цю тему, автор кваліфікаційної роботи вважає, що тільки при застосування сукупних рис вищезгаданих методик, можна створити найбільш вдалий підхід до сучасного навчального процесу.

2.3 Педагогічні умови ефективного використання комп'ютера

у навчальному процесі

Серед безлічі проблем застосування комп'ютера (як уособлення нових інформаційних технологій) слід особливо виділити одну - проблему впливу комп'ютера на здоров'я людини. Її значущість і актуальність визначаються стрімкістю і глибиною проникнення комп'ютера у всі сфери життя і діяльності сучасного суспільства. Найбільший вплив з боку комп'ютера відчувають діти, формування особистості яких відбувається в умовах настання нової інформаційної ери.

Охорона здоров'я користувача комп'ютера - проблема багатогранна, яка може бути вирішена на основі збалансованого комплексного підходу, що враховує цілий ряд чинників: педагогічних, медичних, правових, технічних, організаційних. Педагогічні задачі в області здорової роботи з комп'ютером сьогодні вийшли вже далеко за рамки забезпечення правил техніки безпеки в навчальному класі. Школа повинна готувати учнів до свідомої, самостійної і активної організації своєї роботи і дозвілля в просторі екранної культури і комп'ютерних технологій. Причому не тільки в можливій майбутній професійній діяльності, але вже й сьогодні.

Увага при висвітленні проблеми здорової роботи з комп'ютером повинна бути перенесена в педагогічній діяльності з технічних характеристик комп'ютерної техніки (важливість яких ніхто не ставить під сумнів) на біологічні і соціальні особливості користувача. Проблема охорони здоров'я на заняттях з використанням комп'ютера - це не вивчення реакції пасивних організмів, що піддаються дії електростатичного поля, електромагнітних, рентгенівських і інших випромінювань з боку працюючого активного комп'ютера. Це питання формування в учнів адекватного сприйняття нових, особливих умов своєї діяльності в комп'ютерному класі.

Визнаючи численні переваги комп'ютера для розвитку, навчання, творчості особистості всі сходяться в тому, що він наносить невиправну шкоду.

Найважливіший для практичного педагога наслідок системного розуміння здоров'я полягає у тому, що завдяки йому вдається зняти безумовно негативне сприйняття комп'ютера ( як загрози здоров'ю), яке так заважає об'єктивному і обгрунтованому розгляду відповідних питань з учнями. У вчителя з'являється можливість і потреба вийти за вузькі рамки нормативів техніки безпеки, оцінити комп'ютер як явище культури, спробувати разом з учнями визначити своє цілісне відношення до нього і вже на цій основі будувати взаємодію з ним.

Розуміння здоров'я як динамічної, адаптивної, пристосувальницької до змінних умов системи дозволяє побачити неспроможність тези про те, що проблеми захисту здоров'я учнів в комп'ютерному класі обумовлені недосконалістю його технічного оснащення і шляхи їх вирішення лежать в області впровадження ультрасучасних ергономічних робочих місць.

Здоров'я - це, крім всього іншого, здатність пристосовуватися до змінних умов діяльності. Якщо при роботі з комп'ютером виникають болі, затікають ноги, відбувається перенапруження м'язів шиї і плечового поясу, то початковою причиною цього є не машина. Вона просто дозволяє через загострення виявитися хворобі, реальна причина якої полягає в неправильному використанні людиною компенсаторних можливостей свого організму.

Щоб поява і активне застосування комп'ютерних технологій не стала додатковим чинником погіршення здоров'я для цього необхідно, щоб робоче місце відповідало гігієнічним вимогам безпеки [56,145].

У приміщеннях, де використовуються комп'ютери, формуються специфічні умови навколишнього середовища - мікроклімату. Для підтримки нормальної температури і відносної вогкості в приміщенні необхідне регулярне провітрювання, а так само наявність систем іонізації і кондиціонування повітря. Так само важлива правильна організація освітлення. Фахівці рекомендують застосовувати переважно люмінесцентні лампи. Їх розташовують у вигляді суцільних або переривистих ліній, розташованих збоку від робочих місць, паралель лінії моніторів. При периметральному розташуванні комп'ютерів світильники розташовують локалізовано над робочим місцем ближче до переднього краю, зверненого до користувача.

Особливу увагу слід приділяти організації групових робочих місць, оскільки в цьому випадку користувач схильний до випромінювання не тільки свого комп'ютера, але і тих, які розташовані поряд з ним. Кожне робоче місце створює магнітне поле, радіус якого може бути 1,5 м і більше, причому випромінювання виходить не тільки від екрану, але і від задніх бічних стінок монітора. Фахівці радять розміщувати робочі місця з комп'ютерами так, щоб відстань між бічними стінками дисплея сусідніх моніторів була не менше 1,2 м, а відстань між передньою поверхнею монітора у напрямку тилу користувача від електромагнітних випромінювань сусідніх комп'ютерів.

Рекомендації при роботі за комп'ютером

Висота столу повинна регулюватися від 680 до 800 мм, якщо це неможливо, стіл повинен бути заввишки 725 мм і мати підставку для ніг. Крісло користувача обов'язково повинне бути підйомно -поворотним і регульованим по висоті і кутам нахилу сидіння і спинки, а також по відстані спинки від переднього краю сидіння. Робоче місце повинне бути оснащене пюпітром для документів, розташованих поблизу екрану.Відстань від очей користувача до екрану монітора повинна бути не менше 50 см, оптимально - 60 - 70 см. Відстань від екрану монітора до задньої стінки монітора сусіднього ряду повинна бути не менше 2 м, а відстань між бічними стінками - не менше 1,2 м.

Лікарі б'ють тривогу: захоплення дітей комп'ютерами погіршує їх зір: кількість короткозорих дітей від 1 - го до 9 - го класу збільшується більш ніж в 10 разів, а до кінця навчання, в 11 - му, класі короткозорістю страждає вже кожен четвертий Також медики вже давно заборонили застосовувати в школах застарілу комп'ютерну техніку, що не забезпечує необхідну чіткість, контрастність і стабільність зображення, тобто всього того, що створює оптимальні умови для зорової роботи.

У 1996 році були затверджені “Гігієнічні вимоги до відео дисплейних терміналів, персональних електронно - обчислювальних машин і організації роботи”, де визначено, що тривалість безперервної роботи дорослого користувача персональної електронно - обчислювальної машини (ПЄОМ) не повинна перевищувати 2 г., дитини - від 10до 20 хв. Залежно від віку: для 5 - 6років - 10 хв., молодших школярів - 15, для 5 - 7 - х класів - 20, для 8 - 9 - х класів - 25 хв. Для старшокласників рекомендується працювати 30 хв. на першому уроці і 20 - на другому. Мінімальна перерва визначена в 15 хв. Для 10 - 11 класів, що вчаться, повинні бути не більш 2 уроки в тиждень, а для решти класів, що вчаться, - не більш 1 уроку в тиждень з використанням комп'ютера.

Таблиця 2.3.1

Допустимий час роботи дітей за комп'ютером

Дошкільники, вік (років)

Максимальний допустимий час роботи, хв.

 

 

5

7

 

 

6

10

 

 

Школярі, клас

Максимальний допустимий безперервний час роботи, хв.

 

 

1

10

 

 

2-5

15

 

 

6-8

20

 

 

8-9

25

 

 

10-11

30

 

 

 

 

 

При роботі учнів за комп'ютером краще всього сидіти на 2,5 см вище, ніж зазвичай. Вуха повинні розташовуватися точно в площині плечей. Плечі повинні розташовуватися точно над стегнами. Голову потрібно тримати рівно по відношенню до обох плечей, голова не повинна нахилятися до одного плеча. При погляді вниз, голова повинна знаходитися точно над шиєю, а не нахилятися вперед.

Розуміння психологічного і соціального благополуччя людини як найважливіших складових його здоров'я дозволяє побачити принципову недостатність технологічних і організаційно - правових заходів для його забезпечення. З їх допомогою можна легко забезпечити дотримання ряду ергономічних правил і належного режиму роботи з комп'ютером в навчальний час. Але ж педагогічна система існує не для себе самої, а для життя.. Сама інформатизація освіти викликана вимогами буття, і такий аспект її, як валеологічна культура, покликаний обслуговувати не тільки і не стільки шкільний освітній процес, скільки використання сучасних комп'ютерних систем у всіх інших сферах діяльності учня. Небагато буде для нього користі від правильної постави за комп'ютером на уроці, якщо він, повернувшись додому, шість годин підряд гойдатиметься в кріслі перед екраном.

Справжнє вирішення проблеми, таким чином, знаходиться не в області дисципліни і контролю, і навіть не визначається відповідними знаннями і вміннями учнів, а лежить у сфері їх ціннісних орієнтацій, на основі яких і формується розуміння валеологічних принципів, а також самодисципліна в їх виконанні. У цьому переконує і задача захисту психіки дитини від негативного інформаційного впливу, яка стає все більш актуальною. Численні дослідження свідчать, що від комп'ютера відходить реальна небезпека для свідомості особистості, що формується.

Не є секретом, що робота з комп'ютером, Інтернет досить швидко набудуть для дітей характеру замінюючи - компенсаторної поведінки. З часом виникають ознаки залежності, що виявляються психологічним дискомфортом поза спілкуванням з комп'ютером і відновленням стану комфорту за наявності (або частіше в передчутті початку) роботи з ним.

Велику небезпеку для необтяженої традиціями, несталої дитячої психіки становить загальнодоступність в Інтернеті матеріалів особливого характеру (фашистських, порнографічних), які не можуть бути адекватно сприйняті через вікові особливості учнів.

Стрімке залучення дітей до комп'ютерних технологій виявляє і абсолютно нові проблеми.

Випробування інформаційним достатком, можливо, швидко стане одним з найвідповідальніших іспитів в історії людства. Інформація доступна і достатньо (надмірна!), вона привабливо оформлена і чекає свого споживача.

Важливою педагогічною задачею є підготовка учня до того, що не вся інформація, не все знання є благо, і виховання в ньому імунітету проти інформаційної агресії і інформаційного утриманства.

Інтерес, що зростає, до використання комп'ютерних систем не повинен зменшувати увагу педагога до особистості учня, навпаки, саме комп'ютеризація освіти звільняє вчителя від рутинної роботи по трансляції навчального матеріалу, дозволяючи йому все більше орієнтуватися на формування у дитини фундаментальних основ в області духовного життя особистості.

Висновки до розділу II

Отже, виявлення основних напрямків використання комп'ютера як засобу навчання залежить від цілого комплексу не тільки педагогічних, але й соціально - економічних, технічних і технологічних питань, пов'язаних з автоматизацією різних сфер людської діяльності.

Ми дійшли висновку, що ведення комп'ютера в навчальний процес, безсумнівно інтенсифікує процес реалізації поставлених цілей і задач, а також використання його призводить до розвитку опосередкованого педагогічного впливу , де виділяється новий блок - засоби навчання, що замінюють педагога на ряді етапів навчального процесу при цьому головна і визначальна роль все ж таки педагога, а комп'ютер може і повинен стати інструментом, що дозволить поглибити та закріпити експериментальні вміння учнів

На нашу думку , комп'ютер на уроці історії може і повинен стати ефективним засобом навчання.

На сьогоднішній день систематичне використання комп'ютера на уроці історії призводить до цілого ряду важливих наслідків:

· різко підвищується рівень використання наочності на уроці;

· підвищується продуктивність праці вчителя і учні на уроці;

· застосування інформаційних технологій під час вивчення історії в школі значно підвищує інформаційність процесу викладання;

використання комп'ютера в навчальний та позакласні діяльності є одним з ефективних засобів підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих можливостей учнів і створенню сприятливого емоційно - психологічного стану, тощо.

Розділ III. Дослідно - експериментальна робота по використанню комп'ютера на уроці історії України

3.1 Стан проблеми в шкільний практиці

Система освіти і науки є об'єктами процесу інформатизації суспільства. Інформатизація освіти в силу специфіки самого процесу передавання знань вимагає ретельного відпрацьовування технологій і можливості їх широкого тиражування. Ці положення зараз уже не викликають палких суперечок і практично всі країни підтримують комп'ютерну технологію навчання.

Мета освітніх інформаційних технологій сьогодні - реалізувати такі завдання: підтримка і розвиток системності мислення школярів, підтримка всіх видів пізнавальної діяльності людини в здобуванні знань ; розвитку і закріпленні навичок і умінь; реалізація принципу індивідуальності навчального процесу при збереженні його цілісності [60,41].

В практичній частині кваліфікаційної роботи, ми намагаємося підвищити рівень історичних знань учнів, за допомогою використання комп'ютера на уроці історії.

Основна мета цього розділу кваліфікаційної роботи - продемонструвати на практиці переваги розробленої методики використання комп'ютера та самої комп'ютерної програми на уроці історії під час вивчення теми: „Запорізька Січ - козацька республіка”.

З метою з'ясування первинного рівня сформованості історичних знань був проведений педагогічний експеримент в якому взяли участь учні 8 - А класу (контрольний клас) та учні 8- -Б класу (експериментальний клас) Жовтневого ліцею м. Кривого Рогу. Треба зазначити, що ліцей добре забезпечений комп'ютерною технікою і учні вміють з нею поводитися.

Учням було запропонована дати відповіді на запитання зрізової контрольної роботи з теми : „ Люблінська унія та її вплив на долю України”. На виконання завдання був виділений один урок (45 хв). Контрольна робота має один варіант і складається з чотирьох (блоків) рівнів.

Завдання першого блоку містять переважно тести, які оцінюються по балу за кожен. Змістом другого блоку є складніші за формою і вимогами до вмінь учнів тести, запитання, завдання. Вони допомагають з'ясувати як учень засвоїв хронологію та оцінюється по одному балу за правильну відповідь. Завдання третього блоку вимагають від учнів аналізувати матеріал теми, та самостійно викладати його (2 бали за правильну відповідь). Завдання четвертого блоку дозволяють творчо підійти до вирішення цих питань ( 3 бали за правильну відповідь, при цьому вчитель може знизити даний бал за неточну відповідь). Максимальна оцінка складає 12 балів.

Наведемо перелік запитань запропонованих для контрольної роботи на задану тему:

I рівень

1. Назвіть поняття, що відповідає наведеному визначенню:

Національно - релігійні громадські об'єднання міщан при православних церквах - ...

2. В якому році розпочався Люблінський сейм?

А) 1569р.; Б) 1450р.; В) 1570р.

3. Яка нова держава утворилася внаслідок Люблінської унії?

А) Запорізька Січ; Б) Польща; В) Річ Посполита.

II рівень

4. Охарактеризуйте діяльність братства на території України.

5. Якими були передумови підписання Люблінської унії?,

III рівень

6. Коли відбувався Берестейській собор і янкі рішення на ньому були прийнято?

7. Охарактеризуйте наслідки Люблінської унії.

IV рівень

8. Яке історичне значення має Люблінська унія для українського народу?

Після закінчення зрізової контрольної роботи ми оцінюємо учнівські відповіді за такими рівнями:

1)низький рівень (від1 до 5 балів)

2) середній рівень ( від 6 до 8 балів)

3) високий рівень ( від 9 до 12балів)

Статистичні результати первинного рівня сформованості історичних знань учнів з теми: „Люблінська унія та її вплив на долю України” представлені в таблиці 3.1.1.” Первинний рівень сформованості історичних знань учнів”

Таблиця 3.1.1

Первинний рівень сформованості історичних знань учнів

Рівні сформованості історичних знань

Експериментальний клас

Контрольний клас

 

 

 

 

 

Кількість учнів

%

Кількість учнів

%

 

 

Низький рівень

8

27,67

14

46,66

 

 

Середній рівень

11

37,93

8

26,66

 

 

Високий рівень

10

34,50

8

26,66

 

 

Всього

29

100

30

100

 

 

 

 

 

Всього в експерименті брали участь 59 учнів. З них повністю з завданням вправилося 10 учнів(34,05%). Середнього рівня знань досягли 11 учнів (37,9%). Низький рівень сформованості історичних знань мають 8 учнів (27,6%).

Якщо аналізувати контрольний клас, то повністю із завданням справилися 8 учнів, що складає 26,66% від загальної кількості, середній рівень сформованості історичних знань мають 8 учнів (26,66%), а низький рівень - 14 учнів (46,7%).

Серед недоліків, які найчастіше зустрічаються в учнівських роботах, можна виокремити наступні:

- учні не встигають опрацювати матеріал на уроці;

- учні майже не використовують додаткову літературу, а це свідчить про низький інтерес до історії;

- погана орієнтація по карті;

- учні погано орієнтуються в хронологічних датах подій;

- труднощі при вирішенні творчого завдання, тощо.

Отже, для того щоб подолати ці недоліки, ми застосували методику використання комп'ютера на уроках історії, яка спрямовує діяльність учнів на:

- упорядковане здобуття знань, вмінь, навичок;

- творче осмислення навчального матеріалу;

- пошукову діяльність;

- вміння користуватися картами, таблицями;

- вміння створювати схеми та таблиці самостійно;

- вміння оперувати фактами в разі потреби.

3.2 Використання комп'ютера на уроці історії під час вивчення теми: „Запорізька січ - козацька держава”

На другому етапі нашого педагогічного експерименту, з метою підвищення рівня сформованості історичних знань учнів, в експериментальному класі було запропоновано методику використання комп'ютера на уроці історії та авторську комп'ютерну програму.

Комп'ютер стає ефективним технічним засобом навчання, який допомагає зробити процес навчання різнобарвним. Кожне заняття з використанням інформаційних технологій викликає емоційний підйом, навіть слабо встигаючі учні включаються в роботу, а відсутність нових знань з теми викликає у них потребу самостійно вивчати матеріал. З іншого боку цей матеріал дуже привабливий і для вчителя, допомагаючи йому краще оцінити здібності та знання учня [11, 17]. Розглядаючи дану тему вчені приходять до висновків, що найбільш вдалим є застосування комп'ютера на протязі всього уроку історії (під час перевірки домашнього завдання, під час подачі нового матеріалу, при закріпленні знань учнів).

Представлена методика повинна використовуватися на протязі всього навчального процесу, як на уроках, так і в позаурочний час. Наводимо перелік тем факультативів і кількість розрахованих на них годин:

1. Виникнення Українського козацтва та Запорізької Січі 1година.

2. Запорізька Січ - козацька республіка 1година.

3. Козацько - селянські повстання XVI ст.. 1година.

4. Українське козацтво у першій чверті XVI ст. Гетьман

П.Конашевич - Сагайдачний. 1година.

5. Національно - визвольні повстання українського народу

20 - 30рр. XVII ст. 1година.

Наводимо приклад одного конспекту уроку по історії України з використанням комп'ютера.

Урок

Курс : „ Історія України”

Розділ I. Українські землі під владою Речі Посполитої (1569 - 1647 рр.).

Наростання національно - визвольної боротьби українського народу.

Тема уроку : Запорізька Січ - козацька республіка

Тип уроку : комбінований

Мета уроку:

навчальна: сформувати історичні знання учнів про особливості створення Запорізької Січі, по військове мистецтво козаків, про їх символіку тощо.

розвиваюча: розвити вміння працювати на комп'ютері, знаходити потрібний матеріал, працювати з картами, таблицями, схемами.

виховуючи: виховувати повагу до нашого минулого.

Основні поняття: Дике Поле, Запорізька Січ, кіш , республіка, отаман, гетьман, булава, бунчук, корогви, литаври.

Обладнання: комп'ютер, компакт - диск.

Література: Власов В. Історія України: 8 клас/ За ред. Ю.А.Мисика : Навч. Посібник. - К.:А.С.К., 2000. - 288 с.: іл..

Структура уроку

I. Організаційний момент 2хв.

II. Перевірка домашнього завдання за допомогою комп'ютера 7хв.

III. Вивчення нового матеріалу за допомогою комп'ютера 26хв.

1. Поява перших Січей. Д. Вишневецький

2. Утворення козацької республіки - Запорізька Січ

3. Військово - політична організація Січі

4. Козацька символіка

IV. Закріплення нових знань учнів з використанням комп'ютера. 6хв.

V. Підсумки уроку 2хв.

VI. Домашнє завдання 2хв.

Хід уроку

1)Організаційний момент.

Повідомлення вчителем теми та мети уроку. Запуск комп'ютерної навчальної програми з даної теми. Ознайомлення учнів з методикою використання комп'ютерної програми, яка містить карти, таблиці, схеми, текстовий матеріал і тести для закріплення знань учнів.

2) Перевірка домашнього завдання за допомогою комп'ютера

Вчитель опитує учнів за такими питаннями:

Назвіть основні теорії виникнення українського козацтва ?

Яка з цих теорій, на вашу думку є найбільш слушною і чому?

Чи була альтернатива українському козацтву?

3) Вивчення нового матеріалу за допомогою комп'ютера.

1. Поява перших Січей Д.Вишневецький

Вчитель пояснює учням новий матеріал

Постійна загроза нападу зовнішніх ворогів змушувала козаків будувати укріплення з дерев - засіки. З ними вчені пов'язують походження слова січ (згромадження січеного дерева).

Можливо існувало багато січей, але столицею запорізьких козаків була Запорізька Січ. Січ - це місто - фортеця. Її розташовували на річковому острові, щоб було важко дістатися її ворогам. Природні укріплення підсилювалися 10 - 13 - метровим валом і ровом. Вал зміцнювався частоколом із баштами, де містилися бійниці.

Усередині фортеці був майдан із православною церквою. Навколо церкви стояли довгі будинки - курені, де жили січовики, а також оселя старшини, канцелярія, ремісничі. Майстерні, торгові лавки тощо.

Чисельність козаків і Січі постійно коливалася але 2 - 3 тисячі людей мало бути постійно. Вчитель пропонує учням розглянути малюнок однієї з січей на екрані комп'ютера.

Першою відомою Січчю вважається фортеця, зведена 1556 р. на о. Мала Хортиця українським князем Дмитром Вишневецьким. Восени 1557р. Її зруйнували орди кримського хана. Учням пропонується проглянути коротку біографію князя та його портрет.

2. Утворення козацької республіки - Запорізька Січ.

Територія козацької держави називалась Землями війська Запорізького. Відомо 8 дніпровських січей. Учні на екрані комп'ютера розглядають їх назви та місце розташування на карті. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Козацька держава -це християнсько -православна демократична республіка.

Кожен козак приписувався до куреня - військово - господарської одиниці на Січі (їх було 8). Назва куренів свідчила про походження козаків: Уманський, корсунський тощо.

3. Військово - політична організація Січі.

Вчитель коментує схему військово - політичної організації Запорізької Січі, а учні записують основні моменти.

Уся повнота влади в козацькій державі належала Січовій ( Військовій) раді, причому право голосувати мав кожен запорожець (звідси і назва республіка). Ради відбувалися 2 - 3рази на рік : на початку січня, другого - третього дня після Великодня, 1 жовтня ( на свято Покрови).

Рада керувала всіма важливими справами Січі. Вона проводила внутрішню та зовнішню політику, укладала мир чи оголошувала війну, приймала й надсилала посольства, чинила суд. На вибраній раді обирали козацький уряд - Кіш - військову старшину.

Військове та адміністративне керівництво Запорізької Січі називалося козацькою військовою старшиною: кошовим отаманом, військовим суддею, військовим осавулом, військовим писарем і курінними отаманами).

Кошовому отаману належала військово - адміністративна та судова влада на Січі. А під час війни у нього була взагалі необмежена влада. Його помічники були: військовий писар, військовий осавул тощо.

4. Козацька символіка.

Під час розповіді учні розглядають на екрані комп'ютера козацькі клейноди.

Українське козацтво мало свої атрибути - відзнаки, або клейноди. Уперше їх офіційно закріпив за Військом Запорізьким польський король Стефан Баторій 1578 р. Серед них - корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом до клейнодів долучили пірначі, литаври, значки, палиці тощо.

Найбільшою святинею козацтва вважалася корогва - прапор. Шили їх з найдорожчої тканини. Вишивали золото образ Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії - заступниці козаків, або козака з рушницею.

Булава, найважливіша ознака кошового отамана - палиця з горіхового дерева завдовжки 50 - 70см. зі срібною чи визолоченою кулею на кінці. Вона розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами і перлами.

Бунчук - деревко завдовжки 2 - 2,5 м, верхівку якого прикрашала кулька - маковиця, від якої донизу звисали пасма кінського волосся й червоні мотузки.

Символом влади судді була військова печатка. Нею стверджувалися офіційні документи.

Символом влади військового писаря був срібний каламар, відзнакою довбиша були литаври, якими скликали Січову раду.

Усі козацькі клейноди, за винятком палиць для литаврів, які постійно були у довбиша, збереглися в сечовій Покровській церкві, у скарбниці, й вносилися тільки за особливим наказом кошового.

IV. Закріплення нових знань учнів з використанням комп'ютера.

Учні за комп'ютером відповідають на 6 тестів і на 1питання творчого характеру ( на папері). Поки одна група відповідає на тести, інша - на творче завдання.

V.Підсумки уроку.

Вчитель підводить підсумки уроку.

Отже, Запорізька Січ відіграла винятково важливу роль в історії українського народу, насамперед у його національно - визвольній боротьбі, розвитку збройних сил України та військового мистецтва, в освоєнні та заселенні степових просторів Центральної та Південної України. Запорізька Січ виступала захисником держави, в ній сформувалися органи законодавчої та виконавчої влади. Це була християнська козацька республіка - одна з перших республік у тогочасній Європі.

VI. Домашнє завдання

a. Опрацювати текст підручника ( стор. 23, 31 - 34, 36).

b. Позначити на контурній карті місце розташування запорізьких січей.

3.3 Результати дослідно - експериментальної роботи

З метою оцінки ефективності комп'ютерної програми після завершення вивчення теми: „Запорізька Січ - козацька республіка” була здійснена зрізові контрольна робота в контрольному та експериментальному класах. Контрольна робота складається з 4-х блоків. Це дозволяє реалізовувати принцип систематичності та диференційованого підходу при оцінюванні учнів. Максимальною оцінкою є 12 балів: з них I і II рівні оцінюються по одному балу за правильну відповідь, III рівень по 2 бали, IV - 3 бали.

Завдання першого блоку (I рівень) містять переважно тести, спрямовані на діагностування початкових уявлень учня про предмет вивчення і відіграють роль своєрідної гімнастики пам'яті. Змістом другого блоку (II рівень) є складніші за формою і вимогами до вмінь учнів тести, запитання, завдання. Вони допомагають грунтовніше з'ясувати, наскільки учень володіє хронологією і термінологією теми. Завдання третього блоку (III рівень) орієнтовані на достатнє оволодіння програмним матеріалом і вимагають від учня застосовувати заданий алгоритм дій, аналізуючи матеріал теми, та самостійно викладати його. Завдання четвертого блоку (IV рівень) дозволяють учневі використовувати набуті знання та вміння у нестандартних ситуаціях, спонукають його до творчої діяльності з елементами „конструювання” нових для себе знань. Текст контрольної роботи наведено нижче:

Варіант 1

I рівень

1. Назвіть поняття, що відповідає наведеному визначенню:

Спеціальний список, до якого були записані 600 козаків, найнятих на службу польським королем Стефаном Баторієм у 1578 р. - ...

2. Уся повнота влади в козацькій державі - Запорізькій Січі - належала:

а) кошовому отаманові;

б) козацькій старшині;

в) Січовій (Військовій) раді.

3. Перша письмова згадка про українських козаків у „Хроніці” Мартина Бельського датована:

а) 1450 р.; б) 1489 р.; в) 1569 р.

II рівень

4. Чим життя і побут козаків відрізнялись від життя і побуту селян та міщан?

5. Встановіть відповідність:

А) Січова (Військова) рада

1) помічник кошового у військових та адміністративних справах;

 

 

Б) Кіш

2) чинив був охоронцем правових норм;

 

 

В) кошовий отаман

3) мав вищу судову та військово - адміністративну владу;

 

 

Г) військовий писар

4) очолював січову канцелярію, вів дипломатичне листування та усю документацію;

 

 

Д) військовий суддя

5) козацький уряд, центральний орган управління на Січі;

 

 

Є) осавул

6) вищий орган влади на Січі.

 

 

 

 

 

III рівень

6. Охарактеризуйте причини виникнення українського козацтва.

7. Охарактеризуйте військове мистецтво українського козацтва.

IV рівень

8. Складіть історичний портрет гетьмана Дмитра Вишневецького.

Варіант 2.

I рівень

1. Назвіть поняття, що відповідає наведеному визначенню:

Заселення і господарське освоєння вільних земель всередині країни, або заснування поселень за межами країни - ...

2. Першу відому Запорізьку Січ заснував:

А) Костянтин Острозький;

Б) Петро Сагайдачний;

В) Дмитро Вишневецький.

3. За внутрішнім устроєм козацька держава Запорізька Січ була :

А) абсолютною монархією;

Б)демократичною республікою;

В) обмеженою монархією.

II рівень

4. Охарактеризуйте господарське життя українського козацтва.

5. Викресліть зайве: Магдебурзьке право; Брестська унія; магістрат; курені; осавул; рада; гетьман; лава; бургомістр; зимівник; фільварок; Куруківська угода; цехи; братства; ремісники.

III рівень

6. Складіть таблицю „ Соціальна структура населення українських земель наприкінці XV - у першій половині XVIст.” за схемою:

Верства

Особливості суспільного становища

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Охарактеризуйте культурне життя українських козаків.

IV рівень

8. Підготуйте повідомлення „ Місце Запорізької Січі в історії державності українського народу”.

Зрізові контрольна робота розрахована на один урок (45 хвилин).

При перевірці контрольної роботи ми оцінюємо учнів за таким критерієм:

1. низький рівень

2. середній рівень

3. високий рівень

За результатами контрольної роботи складаємо таблицю 3.3.1 „Результати формуючого експерименту”

Таблиця 3.3.1

Результати формуючого експерименту

Рівні сформованості історичних знань

Експериментальний клас

Контрольний клас

 

 

 

 

 

Кількість учнів

%

%

Кількість учнів

 

 

Низький рівень

1

3,5

8

26,66

 

 

Середній рівень

13

44,83

12

40,00

 

 

Високий рівень

15

51,72

10

33,33

 

 

Всього

29

100

30

100

 

 

 

 

 

З наведених даних видно, що високий рівень сформованості історичних знань в експериментальному класі складає 51,72%, тобто з завданням повністю впоралися 15 учнів. Середній рівень сформованості історичних знань складає 44,83% (13 чоловік) від усіх учнів. Низький рівень знизився до 3,5%.

В контрольному класі високий рівень сформованості історичних знань мають 10 учнів, що складає 33,33% від усього класу, середній рівень - 12 (40,0%), а низький - 8 учнів (26,66%).

Аналізуючи дві таблиці та учнівські відповіді зрізових контрольних робіт, складаємо порівняльну таблицю 3.3.2 „Порівняння рівнів сформованості історичних знань”.

Отже, з порівняльної таблиці можна побачити, що високий і середній рівні сформованості історичних знань в експериментальному класі підвищились (високий рівень на 17,24%, а середній - на 6,39%).

В контрольному класі зрушення відбулися, але не такі значні і високий рівень сформованості історичних знань учнів зріс на 6,66%, середній - на 13,33%, а низький на 20%.

Проаналізувавши данні, стає зрозумілим, що в експериментальному класі відбулися значні позитивні зрушення щодо рівня сформованості історичних знань на уроках історії з використанням комп'ютера. В контрольному класі зміни відбулися менш суттєві. З одержаних результатів можна зробити висновок, що методика використання комп'ютера як засобу навчання на уроках історії, яку ми застосували в ході експерименту дала належні результати. Зросла кількість учнів з середнім і високим рівнем сформованості історичних знань, і відповідно, зменшилася кількість учнів з низьким рівнем знань.

Таблиця 3.3.2

Порівняння рівнів сформованості історичних знань

Рівні сформованості історичних знань

Експериментальний клас

Контрольний клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість учнів

%

Кількість учнів

%

 

 

 

 

 

 

 

до

експерименту

після експерименту

до

експерименту

після експерименту

до

експерименту

після експерименту

до

експерименту

після експерименту

 

 

Низький рівень

8

1

27,67

3,5

14

8

46,66

26,66

 

 

Середній рівень

11

13

37,93

44,83

8

12

26,66

40,00

 

 

Високий рівень

10

15

34,50

51,72

8

10

26,66

33,33

 

 

Всього

29

29

100

100

30

30

100

100

 

 

 

 

 

На відміну від попередньої контрольної роботи можна визначити такі позитивні зрушення:

- учні почали краще володіти історичними знаннями;

- підвищився інтерес до читання додаткової історичної літератури;

- учні значно краще розуміються на причинно-наслідкових зв'язках;

- учні стали краще орієнтуватися по карті;

- навчилися працювати зі схемами і таблицями;

- навчилися створювати схеми та таблиці самостійно;

- стало відчутним зацікавлення учнів історією.

На основі отриманих даних і порівняльної таблиці ми складемо діаграму 3.3.1 „Порівняння рівнів сформованості історичних знань”.

Діаграма 3.3.1

Порівняння рівнів сформованості історичних знань

Первинний рівень сформованості історичних знань учнів.

Експериментальний клас Контрольний клас

Діаграма 3.3.2

Рівень сформованості історичних знань учнів після формуючого експерименту

Експериментальний клас Контрольний клас

Діаграма 3.3.3

Таким чином, розроблена нами навчальна комп'ютерна програма та методика використання комп'ютера на уроках історії у восьмому класі є ефективною, бо сприяє підвищенню рівня якості знань учнів і їх зацікавленню навчальним процесом.

Висновки до розділу III

На цьому етапі роботи був здійснений експеримент, який складався з трьох етапів: констатуючого (з'ясувався первинний рівень сформованості історичних знань учнів), формуючого (була запропонована методика формування історичних знань учнів за допомогою комп'ютера, яка була застосована на практиці у 8 класі), підсумкового (підводилися загальні результати експерименту, в результаті якого відбувалися позитивні зрушення).

На уроках із застосуванням комп'ютера, ми намагалися створити умови для забезпечення активної навчальної діяльності учнів, навчити їх працювати з комп'ютером, з картами, тестами тощо.

Аналіз та порівняння експериментальної програми з традиційною, свідчить про те, що розроблена методика та навчальна комп'ютерна програма є більш ефективною в процесі навчання.

Проведена робота показала, що більша частина учнів експериментального класу, яка брала участь в експерименті, набула більш високого рівня сформованості історичних знань, розширився світогляд учнів, вони почали цікавитися додатковою історичною інформацією, навчились робити аналіз фактичного матеріалу, робити висновки.

Отже, розроблена нами методика використання комп'ютера в процесі навчання сприяє підвищенню ефективності процесу навчання.

Висновки

Під час дослідження даної теми, ми дійшли певних висновків. Було з'ясовано, що сучасні інформаційні технології є ефективним засобом навчання, і таким чином поставлена гіпотеза знайшла підтвердження в нашому дослідженні. Застосування в сфері історичної освіти інформаційних технологій сприяє розвитку цілісності та системності мислення учнів, їх уяви, мотивації до вивчення історії, дозволяє більш повно забезпечувати всі види його пізнавальної діяльності, формування відповідних умінь і навичок. Однак слід пам'ятати, що інформаційні технології мають виступати помічниками вчителя. І ні в якому разі не може повністю замінити його в навчальному процесі.

Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, додатків, а також CD-диску з розробленою нами комп'ютерною навчальною програмою.

У вступі аргументовано, доведено актуальність обраної теми, висвітлюється стан розробки проблеми в сучасній педагогічній та методичній літературі, визначено предмет і об'єкт дослідження, сформовані завдання кваліфікаційної роботи.

В I розділі ми з'ясували історичні аспекти нашої теми, розкрили основні причини утворення Запорізької Січі, охарактеризували військово - політичний устрій, охарактеризували козацьку символіку, зробили висновки стосовно причин появи Запорізької Січі, особливостей військово-політичного устрою та козацької символіки.

У II розділі ми з'ясували яке значення має використання комп'ютера на уроці історії, розкрили суть вже існуючих методик, також розглянули валеологічний аспект використання комп'ютера на уроках історії різних типів. Тим самим, ми дійшли висновку, що комп'ютер на уроках історії може бути ефективним засобом навчання. Але в цій ситуації велику роль відіграє вчитель, який виступає помічником, радником і наставником для учнів.

Вчителі, які використовують комп'ютер на уроках історії ( та інших предметах), можуть розраховувати:

- економію часу при повідомлені нового матеріалу та при перевірці знань учнів;

- на демонстрацію карт, схем та іншої наочності, які зможе ретельно розглянути кожен учень;

- на більшу зацікавленість учень при вивченні матеріалу;

- на розвиток індивідуальних і творчих здібностей учнів;

- на формування їх самостійності.

У III розділі. На основі теоретичних досліджень, нами був здійснений педагогічний експеримент, який складався з трьох етапів.

На першому етапі, в ході констатуючого експерименту, ми за допомогою письмової зрізової роботи визначили первинний рівень сформованості історичних знань, проаналізували учнівські відповіді та на їх основі встановили недоліки, які найчастіше зустрічаються в роботах школярів.

Нами була розроблена авторська комп'ютерна програма, яка складається з демонстрації на екрані: карти про місцезнаходження Запорізьких Січей, портрету Івана Вишневецького з його короткою біографією, таблиці та малюнків з зображенням козацької Січі, церкви, клейнодів, прапорів тощо. Вона стала базою для розробленої нами методики використання комп'ютера на уроці історії та була впровадження на другому етапі експерименту.

На третьому етапі - підсумковому - підведені підсумки експериментальної роботи. Була проведена письмова контрольна робота в експериментальному та контрольному класах і з'ясовувались позитивні зрушення щодо сформованості історичних знань, за допомогою розробленої нами методики та комп'ютерної навчальної програми, в експериментальному класі:

1) учні почали краще володіти історичним матеріалом;

2) значно краще почали розумітися на причинно - наслідкових зв'язках;

3) учні стали краще орієнтуватися по карті;

4) підвищився інтерес до читання історичної літератури;

5) учні навчилися працювати зі схемами і таблицями;

6) навчилися створювати схеми і таблиці самостійно;

7) стало відчутним зацікавлення учнів історією.

Тому ми вважаємо, що використання розробленої нами методики застосування комп'ютера як засобу навчання на уроці історії у восьмому класі під час вивчення теми „Запорізька Січ - козацька республіка” буде доцільним. Це сприятиме успішності учнів з даного предмету та підвищить їх інтерес до історії взагалі.

Список використаних джерел та літератури

1. Археологія доби українського козацтва ст../ Д.Я Телєгін (відп. ред.), І.С Винокур, О.М Титова та інш.: Навч. Посібник. - К.: ІЗМН, 1997.-336с.

2. Алгин Б.Е., Киселев Б.Г. Концепция информатизации образования. // Информатика и образование. -1990.-№ 3. - С.3-10.

3. Антонова Т.С., Харитонов А.Л., Мультимедийный учебник истории информатизации процесса обучения.// Преподавание истории в школе.-2000.-№3 .- С.51-61.

4. Астратов Ю. Размышления об использовании компьютера в учебном процессе.// Інформатика и образование.-1987.-№ 5.-С.92-95.

5. Баралгін О. та ін. Історичний атлас у комп'ютерному класі.// Історія в школі України.-2005.-№1 -с.21-23.

6. Бойко О,Д. Історія України. -К.: „ Академія”,2002.-655с.

7. Болтянский В., Рубцов В. Игровые компьютерные среды учебного назначения .// Информатика и образование.-1990.-№5-с.10-18.

8. Боплан Г.-Л. Опис України.-К.,1990.

9. Борисенко В.М. Курс української історії.-К.: „ Либідь”-1996.-612с.

10. Борк А. Комп'ютер в обучении : чему учит история?//Інформатика и образование.-1990.-№5.-С.110-118.

11. Бургин. М., Степенки Г. Информационный поиск и компьютерная грамотность.// Інформатика и образование.- 1990.-№1.-С.15-21.

12. Виговська О.І. Манджарова М.К. Комп'ютерна техніка в педагогічній творчості (методика модель).// Радянська школа.-1990.-№5. -С.71-75.

13. Власов В . Історія України. 8клас./ За ред. Ю.А. Мисика: Навч. посіб. - К.: А.С.К.,2000.-288с.

14. Вихрев В.В Компакт - диск по истории древнего мира. // Преподавание истории в школе.-2000.-№6.-С.49-52.

15. Гапон В. Комп'ютерна система для інформатизації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.// Директор школи, ліцею, гімназії.-2001.-№2.-С.85-89.

16. Гевал П.А Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів.// Комп'ютер в школі та сім'ї.-2000.-№3.-С.33-34.

17. Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі.// Український історичний журнал.-1999.-№6.-С.3-9.

18. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы. -М.: Педагогика,1987.-264с.

19. Дрібниця В.О. Використання комп'ютера на уроках суспільно - гуманітарних дисциплін.// Історія і правознавство.-2005.-№14.-С.4-5.

20. Дневник Эриха Лясоты.//Мемуары,относящиеся к истории Южной Руси. К.,1890.-Вып.I.-С.168.

21. Жерлыгина С.П. Использование компьютерных технологий в преподавании истории.// Преподавание истории в школе.-2002.-№8.-С.67-69.

22. Жураковская А.Л.Воздействие компьютера на здоровье пользователя.// Вестник Оренбургского государственного университета.-2002.-№2.-С.169-173.

23. Завізєна Н. Комп'ютеризація освіти в психолого - педагогічній літературі.// Рідна школа.-1999.-№7-8.-С.59-63.

24. Задорожній М.І. Інформаційні технології навчання в загально освітній школі.// Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності: Збірник наукових праць .- Кривий Ріг: Видавничий відділ КДПУ,1999.-С.158-168.

25. Стороженко І. Реформування Запорізької Січі Хмельницьким.// Київська старовина.-1999.-№2.-С.10-27.

26. Історія України в особах IX - XVIIIст./ В.Замилинський та ін.-К.:” Україна”,1993.-396с.

27. Історія України./ Під ред.Ю.Зайцева.-Львів,1996.-С.94-99.

28. Історія України: Курс лекції від найдавніших часів до кінця XIXст./ Мельник Л., Гурій О., Демченко М. та ін. - Т.1.-К.:” Либідь”,1991.-570с.

29. История о козаках запорожских.//Чтенияв в императорском обществе истории и древностей росийских.-1847.-№6.-С.20.

30. Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: довідник з історії України.-К.,1993.-248с.

31. Коновалец Л.С.Познавательная самостоятельность учащихся в условиях компьютерного обучения.// Педагогика.-1990.-№2.-С.46-50.

32. Крутецкий В.А. Психология: Учебник для учащихся пед.училищ.-М.:Просвещение, 1980.-352с.

33. Кушнерева Ю. Повышение мотивации к изучению истории и формированию навыков комп'ютерного пользователя.//История.-2001.-№17(Май)-С.2-3.

34. Лячина С. Информационные и коммуникативные технологи в школе.// Народное образование.-2000.-№7.-С.35-47.

35. Мок загус О. ПК як універсальна складова оптимізації роботи вчителя.// Історія в школі України.-2005.-№1.-С.23-27.

36. Маглиблу Е.М. Психолого - педагогические проблемы компьютеризации обучения. (Педагогическая наука - реформа школы).-М.: Педагогика,1998.-192с.

37. Моргулис Е.Д. Компьютерная игра в учебном процессе.// Советская педагогика.-1989.-№4.-С.15-20.

38. Морозов А.А.Экология человека, компьютерные технологии. // Вестник экологического образования в России.-2003.-№1.-С.13-17.

39. Недзельська В.М. Деякі аспекти використання комп'ютера на уроках історії та правознавства.// Комп'ютер у школі та сім'ї.-2000.-№3.-С.37.

40. Охредько О. Історія та комп'ютер.// Історія в школі.-2000.-№5.-С.22-25.

41. Охредько О. Комп'ютер на уроках історії.// Історія в школах України.-2001.-№4.-С.23-26.

42. Оганесян А.Г. Опыт компьютерного контроля знаний .// Дайджест педагогических идей и технологий.-2001.-№1-2.-С.101-103.

43. Падалка Л.З питання про існування Запорозької Січі в перші часи козацтва.//Киевская старина.-1894.-№5,6.

44. Падалка Л. Чи була на острові Томаківці Запорозька Січ?//Киевская старина.-1893.-№5.-С.258-262.

45. Підласий І. Комп'ютер на уроці.// Радянська школа.-1991.-№8.-С.34-36.

46. Полонська - Василенко Н. Історія України.-К.: „Либідь”, 1993.-588с.

47. Павленко А.Р. Компьютер,TV и здоровье.- Киев: «Основа»,2002.

48. Педагогика в вопросах и ответах. Учебное пособие./ П.В.Кондрашова, А.А.Пермяков, Н.И.Зеленкова, А.Ю. Лаврешина.- Кривой Рог: КГПУ,2003.-234с.

49. Подласый И. Сколько не повторяй « компьютеризация».// Народное образование.-1990.-№12.-С.32-37.

50. Рева Ю.П. Вибір та оцінка програмного забезпечення для організації сучасного навчання.// Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності: Збірник наукових праць.- Кривий Ріг: Видавничій відділ КДПУ,1999.-С.225-229.

51. Риквінд Й.Я., Могуліс Є.Д. Комп'ютер у школі. Книга для вчителя.-К.: Рад.шк.,1991.-191с.

52. Рыжкова Н.Г. Использование компьютерного учебника на занятиях по истории в школе.-2000.-№3.-С.52-53.

53. Степанищев А.Т.Методика преподавания изучения истории: Учебное пособие для студентов высших заведений. В 2ч.- М.: Гуманист.изд.центр ВЛАДОС, 2002.-Ч.2.-208с.

54. Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе: Учебное пособие для студентов высших заведений.- М.: Гуманист. изд. центр ВЛАДОС, 2002-240 с.

55. Субтельний О. Украина : история.- К.,1998.-С.100-105.

56. Степанова М. Как обеспечить безопастное общение с комп'ютером.// Народное оюразование.-2003.-№2.-С.145-151.

57. Фоменко А.В. Комп'ютер як засіб організації навчально - пізнавальної діяльності учнів на уроках історії ( на матеріалах історії стародавнього світу): Автореферат- диск: К.-2003.-18с.

58. Фоменко А.В.Деякі підходи до розробки і створення навчальних комп'ютерних програм з історії.// Історія в школах України.-2003.-№1.-С.21-26.

59. Фоменко А., Пометун О.Сучасні комп'ютерні прогарами з історії та підходи до їх використання на уроках.// Історія в школах України.-2002.-№3.-С.26-30.

60. Чернов А.В. Использование информационных технологий в преподавании истории и обществознания. // Преподавание истории в школе. - 2001.-№8.-С.40-46.

61. Хтестоматія з історії України. /Упор. В.І. Гусєв, І. Сугай-К.,1996.-С. 65-66.

62. В.О. Щербак Запорізька Січ-фактор консолідації українського козацтва. //Український історичний журнал. -1995.-№5.-С.68-71.

63. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: УЗТ/Редкол.:П.С. Сохань (відп. Ред.) та інш. -К.:Наук. Думка, 1990-1991.-Т.1.-592с.

64. Яворницький Д. Запорозька печера над Дніпром. //Киевская старина.-1885. -№5.

65. Яворницький Д.І. Життя запорозьких козаків за розповідями сучасника очевидця. //Киевская старина.-1883.-№11.

 

Коментарі   

#1 Anibal 15.04.2015, 02:43
Hi there everybody, here every one is sharing these kinds of experience, so it's nice to read this
weblog, and I used to pay a quick visit this website everyday.


my website Zespół weselny lublin (Latonya: http://splashnology.com/minnix2105)

Додати коментар