Вступ
  Сучасна школа покликана виробити в кожного учня звичку брати активну участь у вирішенні важливих питань життя колективу, вміння формулювати, висловлювати і відстоювати власну думку, поважати думки інших людей.
    Щоб виховати навички ефективного спілкування та співробітництва, навчити маленького школяра вчитися, вчитель має докорінно змінити зміст своєї діяльності. Сьогодні його головне завдання не «донести», «пояснити», «показати» учням, а організувати  спільний пошук розв’язання поставлених проблем. Нові умови навчання потребують вміння вислухати всіх бажаючих з кожного питання, встати на позицію кожного учня, щоб зрозуміти логіку його міркувань і знайти вихід  з постійно мінливої навчальної ситуації, аналізувати відповіді, пропозиції дітей і непомітно вести їх до вирішення навчальних проблем.
    Тому у своїй роботі на перше місце ставлю розвиток творчого мислення учнів, формування у дитини вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв’язанням складних проблемних ситуацій.    Процес навчання планую активним: це - групова, парна співпраця; пошук і дослідництво, розмаїття думок, які колективно обговорюються, організація роботи за інтересами, поштовх до творчості, критичного мислення, спілкування і взаєморозуміння.
   В основі моїх методичних рекомендацій з формування та розвитку творчих та пізнавальних здібностей учнів лежить технологія розвитку критичного мислення.
   У даній роботі нами поставлено наступні завдання.
1.  Дослідити критич¬не мислення школярів у його особистісному ас¬пекті — як інтелектуаль¬ну здатність особистос-ті до вирішення великої кількості різнохарактерних завдань, що виника¬ють у процесі її життєді¬яльності.
2.  Розглянути конк¬ретні методи реалізації критичного мислення саме в початковій школі.
Вирішення першого завдання передбачає виділення сукупності основних властивостей критичного мислення людини.

Теоретичні засади технології
   Під критичним мисленням ми розуміємо особливості розумової діяльності особистості, котрі зумовлені характером завдань, що вини¬кають в процесі пізнан¬ня соціальної дійсності, самопізнання, взаємодії з іншими людьми. Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення понять та інформації; це мислення вищого порядку.
В основу даного твердження нами по¬кладено думки Б.М.Теплова, Я. А. Пономарьова, А. С. Смирнова, Ю. Н. Кулюткіна і Г. С. Сухобської, Ю. В. Сенька, А. К. Білоусової.
   Критичному мислен¬ню можна й потрібно вчити, слід цілеспрямо¬вано і терпляче плекати його культуру, а тому однією із пріоритетних задач шкільної, в тому числі початкової освіти, є створення умов для формування критичного ми¬слення учнів.
Яким же чином можна вирішити зазначену проблему в умовах загальноосвітньої школи?
   На думку Д.Халперн, процес на¬вчання критичному мисленню ґрунтується на двох припущеннях:
а)  існують цілком визначені методи й при¬йоми мислення, й учнів можна навчити розпі¬знавати і належним чином використовувати ці прийоми;
б)  якщо учням вдасться це зробити, вони почнуть мислити більш ефективно.
Проте навчитися критично мислити не просто. Незважаючи на значну кількість методів, моделей, технологій, стратегій формування кри¬тичного мислення, ця проблема є досить акту-альною й сьогодні.
Опис технології
   Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти.
Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно на декількох рівнях. Адже знання, що їх засвоює критично мисляча людина, постійно диференціюються  й систематизуються з точки зору ступеня їх істинності, вірогідності, достовірності. Критичне мислення – це мислення вищого порядку; воно спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому інтелектуальному середовищі. Однак рівень критичності визначається не тільки запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями. Критичність особистості повинна бути напрямлена перш за все на самого себе: на аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних якостей, вчинків, поведінки в цілому.
   Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (від дитячого садочка до ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання.
Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.
   Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:
•    учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;
•    учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.
   Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:
•    освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;
•    інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;
•    культури мовлення: формування навичок написання текстів різних жанрів;
•    соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.

Основні фази педагогічної технології «Критичне мислення»
І. Виклик
    Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань.
    Активізація учня, напрямлена на свідомий, ґрунтовний та критичний підхід до розуміння нової інформації, активна участь у процесі навчання.
    Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень сам ставив собі мету навчання.
Види діяльності учнів: парна та групова мозкова атака, використання ключових слів, перехрещених логічних ланцюжків, поділ на кластери (смислові блоки), конструктивна таблиця “знаємо – хочемо знати - дізналися ” тощо.
ІІ. Реалізація (осмислення)
    Отримання нової інформації за умови постійної підтримки активності до навчання, інтересу до теми.
    Осмислення нової інформації: задача вчителя – допомога в усвідомленні учнями власного розуміння матеріалу, сприйманні нового.
    Співставлення нової інформації з власними знаннями.
Види діяльності учнів: маркування тексту – прийом «INSERT», складання таблиць (синтезу, «плюс – мінус – цікаво», концептуальної таблиці), доповнення таблиці головних та другорядних питань, тощо.
ІІІ. Рефлексія (самооцінка), або роздуми
    Цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації; закріплення нових знань і активна перебудова уявлень у відповідності з новою інформацією.
    Вироблення відповідного ставлення до матеріалу, що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і проблем для подальшої роботи: активне переформулювання отриманої інформації сприяє формуванню особистого ставлення до нових знань.
    Аналіз всього процесу вивчення матеріалу; обмін думками дає можливість розширити мовний простір і ознайомитись з іншими точками зору.
   Навчання, що засноване на моделі «виклик – осмислення – роздуми (самооцінка)» з використанням певних прийомів  дає вчителю  можливість:
     чітко визначати цілі навчання;
     підвищити мотивацію учнів до навчання;
     забезпечити їх активну навчальну діяльність;
     забезпечити ефективну обробку інформації;
     стимулювати зміни;
     стимулювати роздуми;
     давати можливість почути різні думки;
     допомагати ставити питання учням;
     сприяти самовираженню та задіяти почуття і емоції учнів;
     сприяти активній дискусії.
   Ця технологія  перетворює педагога з механічного поширювача інформації у справжнього партнера із процесу добування знань.

Технологія розвитку критичного мислення дає учню:
     вміння критично мислити;
     вміння відповідально ставитись до власної освіти;
     вміння працювати у співробітництві з іншими;
     бажання стати людиною, яка вчиться протягом усього життя.
Технологія дає вчителю:
     вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;
     можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання;
     стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність;
     стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.
 
    Оскільки критичне мислення використо¬вується при засвоєнні різного роду знань, ми намагалися виділити такі властивості, які ма¬ють не спеціальний, а загальний характер.
Аналіз літературних джерел (Д. Халперн, Р. Енніса, Д. Дьюї, П.Фаціоне, А. Коржуєв, В. Попков, Є, Рязанова, Р. Пол, Д.Клустер та інші) дає можливість зробити наступний висновок: складовими властивостями критичного мислення учнів є уміння рефлексувати, критично аналізува¬ти інформацію, знаходити в ній головне, застосо¬вувати її в нових умовах, обґрунтовувати, дово¬дити правильність зроблених висновків.
    Дослідження джерел з даної проблеми дозволяє нам також стверджувати, що формування вла¬стивостей критичного мислення особистості пов'язується з феноменом інтеракції (комуні¬кації), міжлюдської взаємодії, готовністю до ді¬алогу - спільного досяг¬нення порозуміння перед¬усім у стратегії досягнення істини.
   Впровадження методів кри¬тичного мислення у процес навчання допоможе пе¬дагогу активізувати пізнавальну діяльність учнів. Вони знач¬но ефективніше опановують основні  знання, вміння і навички. Адже здатність кри¬тично опрацьовувати та прак¬тично використовувати здобу¬ту інформацію визначає висо¬кий рівень навчальних компетенцій.
Далі розглянемо конкре¬тні методи реалізації кри¬тичного мислення.  
   Методи критичного мислення, за допомо¬гою яких воно здійснюється, слід розглядати в трьох аспектах.
По-перше, це інтелектуальні функції, котрі лежать в основі розумової діяльності, тобто опе¬рації мислення.
По-друге, це знакові, мовні, вербальні засо¬би, у формі яких матеріалізуються результати процесу мислення.
По-третє, це набуті раніше знання, досвід, через внесення до яких нової, невідомої рані¬ше інформації, відбувається включення учнів у процес критичного мислення, формується ін-дивідуальний досвід такої діяльності.
До методів критичного мислення ми відносимо дискусію, метод взаємних питань, метод реконструкції,  метод спрямованого читання й слухання, метод помилок, метод доведення від протилежного, метод критичної перевірки тощо.
Згадані методи, зрозуміло, не вичерпують весь арсенал методів критичного мислення, проте кожний з цих методів передбачає свій конкретний, іноді різноваріантний спосіб здій¬снення, для котрого можна не тільки скласти узагальнений припис, який дозволить учню за¬стосовувати той чи інший метод, але й приду-мати будь-яку назву. Але всі вони є діалогіч¬ними, заснованими на виважених (обґрунтова¬них) логічних процесах, що передбачає засвоєння учнями конкретних операцій, властивих цим методам.
Наш досвід свідчить, що ефективне вирішен¬ня завдання формування критичного мислен¬ня особистості буде можливим за умови тіс¬ного поєднання технологій, методів, моделей, стратегій формування критичного мислення з психолого-педагогічною підтримкою.
Психолого-педагогічна підтримка розгляда¬ється нами як процес системної взаємодії, у якій приймають участь як вчитель, так і учень. Завдання цієї взаємодії - допомогти вчителю й учню ефективно взаємодіяти й приймати спільні рішення, обговорювати проблеми, аде¬кватно оцінювати ситуацію, спільно віднаходи¬ти й спростовувати хибні судження,

Практичне застосування технології розвитку критичного мислення в початковій школі
    Основи критичного мислення потрібно закладати в учнів  ще з молодшого шкільного віку. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення має безліч стратегій, але вікові особливості молодших школярів не дають змоги працювати за окремими з них.
   Достатньо ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки.
Серед них:
    асоціативний кущ, гронування
    прийом критичного читання
    кероване читання з передбаченням
    метод «прес»
    порушена послідовність
    взаємні питання
    сенкан
    біном фантазії
    Варто  будувати уроки так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, мав змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування зі своїми однокласниками та учителем. Такий підхід до процесу навчання й виховання дітей сприяє розвитку їхніх інтелектуально-творчих задатків.
    Під час занять можна організовувати пряме спілкування між дітьми, дозволяти перемовлятися, обмінюватися думками, що сприяє розвиткові самоповаги, формує почуття особистої гідності. Наша головна мета – організувати спільний пошук вирішення дітьми поставленого завдання. Важливо вислухати всіх бажаючих з кожного питання, приймати всі відповіді.
    Виконання будь-якої творчої роботи закінчую аналізом та оцінюванням, що потребує від учнів вияву критичності й незалежності суджень. Найчастіше використовую взаємоаналіз і взаємооцінювання.
    На власному досвіді я переконалася, що творча праця учнів на уроці сприяє і міцному засвоєнню виучуваного матеріалу. Мої вихованці уміють самостійно здобувати знання, люблять читати і грамотно висловлювати свою думку. Вони комунікабельні та впевнені у собі. Спостерігаючи за ними, хочеться творити, впроваджувати щось нове – корисне і цікаве.
Наведемо приклади деяких завдань, що сприяють вдалому
розвитку культури мислення молодших школярів.
   Створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили допомагають такі прийоми створення “ситуації успіху”:
а)  “радість ” – емоційний відгук навколишніх на успіх учня класу, відзначення навіть незначного позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри в себе;
б) “лінія горизонту” – перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на більш складному рівні, ніби “відсуваючи” лінію горизонту;
в) “авансування” – під час індивідуальних занять вчитель виконує завдання з учнем, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі даються аналогічні завдання.

Прийоми формування творчих здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення
  Ефективними прийомами формування творчих здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення є вправи:
«Встановлення цілісного сюжету за окремими словами».      
Учням дається три слова, не зв’язані за змістом та значенням, наприклад, “море”, “школа”, “заєць”. Потрібно скласти якомога більше речень, які повинні обов’язково включати в себе ці три слова. Відповіді можуть бути банальними. Наприклад: “Заєць плив морем до школи”, “Оля намалювала школу і зайця, що купається в морі”.
«Підбір низки заголовків до оповідання».
  До  невеличкого оповідання потрібно дібрати якомога більше заголовків, які б  відбивали його зміст. Навчившись виражати суть фрагмента тексту однією фразою, дитина буде краще засвоювати матеріал, а отже – краще вчитися.
«Біном фантазії».
   Новий образ може з'явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в ре-зультаті виходить єдине фантастичне ціле. У «біномі фантазі» слова вико¬ристовуються не в їх звичайному зна¬ченні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. На¬приклад, «шафа» і «собака». Ці сло¬ва можуть бути поєднані за допомо¬гою прийменника: собака з шафою, шафа собаки, собака на шафі. Кожне з цих поєднань може бути основою для вигадування конкретних ситуа¬цій, з яких утворюється казка.

 «Пошук проміжних подій».  
        Беруться навмання дві не пов’язані між собою події. Наприклад: “Ведмідь залягає в зимову сплячку” і “Учні не поїхали на екскурсію”. Потрібно між ними встановити зв’язок, тобто простежити низку поступових переходів від першої події до другою, а потім – навпаки. При цьому важливо додержуватися того, щоб кожна попередня подія була причиною наступної, а кожна подальша   подія – наслідком минулої.
“Ведмідь заліг у зимову сплячку, але його розбудив мисливський собака. Злякавшись, ведмідь кинувся на мисливців та поранив одного. Він виявився водієм автобуса, який повинен був везти учнів на екскурсію. Водій захворів і не зміг вийти на роботу.  Учні не поїхали на екскурсію”.
Така гра дає дітям свободу уяви, здатність сміливо переходити до нових об’єктів і ситуацій; несподівані та не передбачувані повороти, чітке прямування до наміченої цілі.

«Пошук аналогій»
Метод ефективний під час роботи з поняттями й термі¬нами. Учитель називає певне по¬няття, а учням необхідно знай¬ти аналогічне серед раніше вивчених і обґрунтувати свій варіант відповіді.
Приклади аналогій: Підмет – присудок. Іменник – прикметник.
«Перекладач»
Метод доцільно застосову¬вати для кращого засвоєння визначень понять чи термінів. Учитель називає учням понят¬тя або термін і пояснює його значення. Діти повинні «перекласти» почуту фразу з науко¬вої мови на загальновживану. Усі бажаючі висловлюють різ¬ні варіанти. Найцікавіші, най¬більш чіткі й лаконічні речен¬ня записують у спеціальний розмовник.
Прийоми  роботи з текстом:
1.    Позначки. Учні відзначають у тексті ті частини, які підтверджують відому їм інформацію, або ті, які заперечують висловлені учнями ідеї, а також ті, що містять непередбачувані ідеї і щодо яких учні мають запитання.
2.    Подвійні нотатки. Розділивши сторінку зошита на дві частини, у лівій конспектуються ті частини тексту, які здалися учням важливими, а в пра¬вій записуються коментарі до цих частин.
3.    Запитання-відповідь. Текст розбивається на частини, до яких після про¬читання учні ставлять запитання та відповідають на них.
4.    Взаємонавчання. Після прочитання частин тексту хтось із учнів виконує роль учителя - робить резюме, ставить запитання іншим учням, пояснює незрозуміле, а також дає прогнози щодо наступної частини. Роль учителя передається іншому учню. Все це відбувається в межах однієї групи.

“Асоціативний кущ”   
Алгоритм складання асоціативного куща:
- записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
- записати будь-які слова  чи фрази, які спадають на думку;
- ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
- записувати всі ідеї, які з’являються.
Приклад. Читання. 2 клас. Тема “Родина, рід, рідня”
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
2.1. Загадка
Цифра ця усім говорить,
Скільки днів до тижня входить,
Поряд стане буква “я”,
То це буде вже … (сім’я)
2.2. Побудова асоціативного куща.
-    Діти, коли ви чуєте чи вимовляєте це слово, то що чи кого уявляєте?
Діти називають слова, учитель будує на дошці асоціативний кущ.

2015-01-23 102706


 
4клас. Читання. Тема: Остап Вишня «Веселі артисти».
На етапі підготовки до сприймання нового матеріалу або як підсумок уроку учням пропонується скласти асоціативний кущ. Наприклад, перед ознайомлення із змістом.

2015-01-23 102751


 
«Гронування»
Це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова. Письмовий вид діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки, які складніше усвідомити під час застосування традиційних методів навчання.
Приклад. 2клас.Читання.Тема: В.Сухомлинський «Покинуте кошеня».
V.Рефлексія.
 

Складання грона слів.

2015-01-23 102813

 

- То що ж ми сьогодні дізналися на уроці про кошеня?


“Кубування”
Можна застосувати на будь-якому етапі уроку.
Це стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.
Написи на гранях куба:
     назви це;
     порівняй це;
     знайди застосування;
      проаналізуй це;
     встанови асоціацію;                                                      
     запропонуй аргументи “за” і “проти”.

Приклад. 4клас.Читання.Урок розвитку зв’язного мовлення.
Тема: Складання твору-опису берізки.    
Вчитель:  Білі ніжки у берізки, чобітки юхтові,
 і сережки золотисті в кучерях шовкових.
 А на грудях вишиванка - мережана, біла.
Усміхнулася берізка, як дівчина, мило.
2. Робота з кубом.
- Щоб наша розповідь була послідовною, у нас є помічник - куб. Він допоможе нам скласти розповідь про берізку. Куб повертається до нас першою гранню.
•Опишіть це.
- Опишіть, що це за рослина? Яка вона?
- Доберіть до слова берізка якомога більше прикметників. (Струнка, білокора, висока, тендітна).
•Порівняйте це.
- Порівняйте, на кого схожа береза кожної пори року? Підберіть іменники. (Красуня, чарівниця, снігуронька)
•Встановіть асоціації.
- На що схожі листочки?
- На що схожі гілки?
- На що схожа берізка восени і взимку?
(Блискучі, клейкі, маленькі сердечка, пишні коси, в золотому одязі, палаюча свічка, біла шубка).
- Кожна пора року змінює берізку. Ці словосполучення допоможуть вам скласти речення.
(Весна дарує, влітку розпускає, восени стоїть, взимку одягає)
•Проаналізуйте це.
- Проаналізуйте, з чого виростає берізка, де ми можемо її побачити? (Дрібні плоди із сережок, у лісі, в парку, біля хати).
•Застосування.
- Яку користь приносить людям береза?
- Яке вона має застосування?
( З бруньок виготовляють ліки, з деревини - меблі, дає сік).
•Добре чи погано.
- Яке ставлення людей до берези? Добре чи погане?
Зразок твору.  Білокора красуня
  Милує око красою струнка білокора берізка. Гарна вона в кожну пору року. Весна дарує їй блискучі клейкі листочки, схожі на маленькі сердечка, і одягає сережки.
   Влітку красуня розпускає пишні зелені коси. Восени чарівниця стоїть у золотому одязі, як палаюча свічка. А взимку одягається в білу шубку, як снігуронька.
  Проростає берізка з дрібних плодів із сережок. Росте вона і в лісі, і в парку, і біля хати.
  З бруньок красуні отримують ліки, а з деревини виготовляють меблі. Весною вона дає смачний сік.
Люди шанують і люблять берізку.
Люди, бережіть білокору красуню!
 
Метод «Прес»
Дозволяє лаконізувати думку, зосередитись на головному та зекономити час. Під час дискусії, школярі мають можливість визначитись у власній позиції стосовно проблеми, побачити проблему очима друзів, однокласників, розглянути її "з різних сторін" і по завершенню обговорення, змінити позицію. При цьому відчувати комфорт від спілкування, оскільки учасники об'єднані у групи відповідно до позицій і власних переконань. Оточення однодумців надає впевненості і бажання висловитись.
Алгоритм міркувань за схемою:
Висловлюємо власну думку: “Я вважаю…”
Пояснюємо причину такої точки зору: “Тому що…”
Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: “Наприклад:…”
Робимо висновки: «Отже,  я вважаю…»
Приклади:
1) при вивченні оповідання «Я і мій телевізор» за Віктором Кавою, діти будують міркування, відповідаючи на запитання: «Чи погоджуєтеся ви з висновком, який Вітя зробив у творі?». 2)вивчаючи оповідання «Чорна кішка», міркують над тим, що насправді допомогло Василькові отримати найвищу оцінку?».  
3) На підсумковому уроці за темою «Сторінки історії», відповідаючи на запитання: «Чому в підручнику вміщено таку тему?», побудували наступні міркування.
«Ми вважаємо, що тему «Сторінки  історії» розмістили в підручнику, щоб ми знали про заснування Києва, про предків, про минуле нашої країни.
Тому, що без знання минулого, не збудуєш майбутнього. Наприклад, ми дізналися, де жили наші предки, як писали книги, хто такий Ярослав Мудрий, Володимир Великий, Нестор-літописець, хто побудував місто Львів.
Отже, ми вважаємо, що такі знання дітям дуже необхідні.
«Придумування історії з шостим сло¬вом»
Дітям пропонують слова, на основі яких вони вигадають яку-небудь історію.
Наприклад: п'ять слів, що під¬казують сюжет казки «Червона Ша-почка»: дівчина, ліс, квіти, вовк, ба¬буся; з шостим словом, наприклад, вертоліт. (Історія може бути такою: коли вовк стукав до бабусі, його помі¬тив вертоліт ДАІ й почав пересліду¬вати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливців.)


 «Кола Вена»
 4клас. «Я і Україна. Природознавство».
Тема. Кримські гори. Рослинний і тваринний світ.

Закріплення та систематизація знань:
1)Вправа «Незакінчене речення». Продовж речення  «Про Кримські гори я запам’ятав…»  
2) Заповнення Діаграм Вена.  
             Карпатські гори               Кримські гори
 

“Порушена послідовність”
Організовується в групах. Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.
Читання тексту і перевірка результатів. Обговорення.
Приклад. Читання. 4 клас. Ю.Збанацький. Гвардії Савочка.
V. Закріплення вивченого.
5.1. Робота в групах.
а)Вправа “Порушена послідовність”
Завдання: Встановіть послідовність подій оповідання за допомогою  поданих речень:
1.    Кашовари щедро нагодували хлопчика.
2.    Саме в цей час, немов з-під землі, виріс біля кухні маленький хлопчик.
3.    Присутні аж похитувалися з реготу.
4.    Зупинились в селі тільки кашовари.

“Мозкова атака” (брейнстормінг)
Організаційні етапи брейнстормінгу:
1. Мовчазне генерування (кожен працює самостійно).
2. Невпорядкований перелік ідей (забороняється критика).
3. З’ясування ідей.
4. Голосування і ранжування.
5. Підготовка проекту.
6. Презентація проектів ідей.
7. Оцінювання запропонованих альтернатив.
8. Вироблення моделі вирішення проблеми.
Групову “Мозкову атаку”  можна застосовувати для актуалізації знань  з теми.
Приклад. Читання. 4 клас. Тема. Всеволод Нестайко “Жевжик”
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
2.1. Перевірка домашнього завдання.
а) Читання тексту В.Нестайка “Жевжик”
б) Вправа “Мозковий штурм”. Складання характеристики головного героя.
- Які якості хлопчика Жевжика допомогли йому справиться з бандитами?
•    Висування ідей
-    Він був – хоробрий.
-    Жевжик винахідливий.
-    Хлопчик був дивакуватий.
-    Він смішний.
-    Жевжик дуже рухливий, міг швидко втікати від ворога.
-    Він – лідер, може вести за собою інших.
-    Він не поважав дорослих.
•    Обговорення інформації. Відбір потрібних варіантів.
Жевжик – сміливий, хоробрий, винахідливий, веселий.

 “Взаємні запитання”
- Текст або матеріал для вивчення поділіть на логічно завершені частини.
- Учні вголос читають за цілими частинами, самостійно ставлять запитання:
    одне одному в групі;
    одне одному в парах;
    одна пара (група) іншій.

«Створення реклами за прочитаним твором»
Вимагає попередньої підготовки школярів.
Додому учні отримують завдання об’єднатися в мікрогрупи і  колективно створити рекламу (ролик, плакат тощо) за прочитаним твором.
Учні мають чітко продумати мету, адресата, форму такого рекламного ролика. У класі кожна група учнів презентує свою рекламу, а інші школярі аналізують її за певними критеріями. Серед таких критеріїв можуть бути: 1.Відповідність змісту прочитаного художнього тексту.
2.Доступність.
3.Цікавість, оригінальність.
5.Естетичність вигляду, якщо це плакат.
7.Мінімальна кількість слів – максимум інформації.
Прийом «дружня порада»
Від імені літературного героя треба дати своїм друзям дружні поради, які були б важливими у їхньому житті, або навпаки, скласти поради літературному герою.
Приклад. Читання. 4клас.Оповідання Ю.Ярмиша «Паличка-рятівниця»

 Рефлексія:
-    Дайте поради головному герою про те, як позбутися лінощів?
Учні склали наступні поради:
-    Слухатися   старших              
-    Рано вставати              
-    Робити зарядку
-    Допомагати           
-    Керувати собою        
-    Більше працювати            
-    Копати город
-    Гарно вчитися                    
-    Виробляти характер
-    Допомагати                
-    Виконувати уроки
Складання сенкану
Для підведення підсумку уроку  використовую сенкан.  Така форма роботи не тільки сприяє покращенню емоційного стану школярів, а й дає змогу перевірити, як учні запам’ятали найважливіші поняття теми, розвиває вміння узагальнювати  вивчений матеріал. Складаючи сенкани, учні перетворюють нові знання на власні.
Приклади сенканів, створених учнями на уроках читання.
За Віктором Кавою «Я і мій телевізор».
                   Вітя
      Добрий, неорганізований
  Засиджувався, вигадував, писав
Змарнував канікули біля телевізора
             Слабкодух.

Марія Чумарна. «Казка про друга»
                 Оповідач
    Замріяний, дружелюбний
  Грається, розмірковує, фантазує
 Переконався, хто справжній друг
                Хлопчик.
Остап Вишня. «Веселі артисти»
                 Петька
  Здібний, справжній
 Кукурікає, проробляє, радує
Вміло виступає в цирку
           Артист

    Прийом «Хвилинка фантазії»
 Гарним стимулом активізації самостійного мислення є розв’язок проблемної ситуації, коли треба комусь допомогти чи врятувати, дати пораду. Для цього учням пропонується проблемні запитання, за допомогою яких вчитель вчить робити висновки з прочитаного.
Приклади. Читання. 4 клас.
За Віктором Кавою «Я і мій телевізор».
- Що було б, якби телевізор поламався і у Митька?
Юрій Ярмиш. «Паличка-рятівниця».
1)Гра «Чарівна паличка»
Вам випав шанс чарівником,
Над білим світом полетіти.
Які б ви добрії діла
Хотіли б там здійснити?
Діти передають «чарівну» паличку і відповідають на запитання.
2)- Уявіть, що Миколка залишив паличку в себе. Яким би могло   бути закінчення казки?
Валентин  Чемерис. «Чорна кішка або магічне число сім».
- Що сказав би Василько сусідці при наступній зустрічі?

   Використовую також інші дидактичні прийоми: “Займи позицію”, “Мандрівка із записником”, “Словниковий двобій”, “Метод помилок”, “Передбачення”, “Люстерко”, “Метод проектів”, “Казка навиворіт” і т.д.
    Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення дає можливості:
    активізувати мислення учнів на уроках;
    чітко формувати цілі навчання;
    активно залучати всіх учнів класу до більш плідної роботи на заняттях;
    показати різні точки зору;
    допомогти учням ставити власні запитання;
    збудити критичне мислення учнів.
    Цікаві пізнавальні ігри створюють додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.
На мою думку, вдалими до використання на уроках є такі пізнавальні ігри:
“Знайди логічні помилки”
Гніздо ведмедя, барліг білки, гніздо ластівки. Зачинити повіки, стулити двері.

“Продовж ряд слів”
Яблуко, слива,…
Ручка, лінійка, гумка,…
Кухар, лікар,…
Окунь, карась,…

“Добір родових понять зі зростанням ступеня узагальнень”
Березень – місяць весни, а весна – пора року.
Очерет – трава, а трава - …
Лелека – птах, а птах - …

“Зіставлення понять за схожістю”
Корінь – частина рослини, а фундамент - ….
Склад – частина слова, а іменник - …
Дієслово – частина мови, а закінчення- …
Граблями гребуть, а гребінцем - …

“Доповни фразеологізм”
Грухий, як…(тетеря)
Упертий, як …(осел)
Німий, як …(риба)
Голодний, як …(вовк)
Пише, як …(курка)

“Слова – родичі з різних частин мови”.
“До іменника дібрати спільнокореневі іменники, прикметники, дієслова”
Сад – садівник, садівниця, саджанець;
    садовий;
    садити, посадити, висадити.

“Поетична синонімія”
“Вибрати потрібний синонім з ріду поданих”
- Вигріваються на сонці
Осокори у (тузі, смутку, журбі),
А дуби мов полководці,
Вийшли з вітром на (дуель, двобій, поєдинок)

“Хвости”
Учитель читає початок речення, учні відшукують усі речення.
“Уважний читач”
Учитель читає вірш, не дочитуючи деякий слів.
Учні згадують їх, доповнюють
- Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка, вузенька, як …
“Диктор телебачення”
Учень читає текст, періодичного відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
“Заримуй”
Садочок (пеньочок, клубочок, кленочок)
Річка (нічка, пічка, свічка)
Рак (так, мак, гак, сак, бак)
“Конструктор”
Із літер слів учні складають слова. Соловейко – (соло, коло, колесо, воло)
“Ти – мені, я - тобі” (гра з м’ячиком)
Можна використати під час вивчення різних частин мови.
Учитель промовляє слова, а учні – “повертають слова”, ставлять запитання до них.
“Чи знаєш ти?…”, “Подумай і скажи…”
Можна застосувати під час актуалізації опорних знань учнів. Учитель ставить запитання, учні – відповідають.
    
Висновки
Працюючи тривалий час в початковій школі, я з впевненістю можу сказати, що які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають стратегії розвитку критичного мислення, інтерактивні методи навчання, інформаційно-комунікативні технології навчання, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в ігровому спілкуванні.
    Застосування технології розвитку критичного мислення, на мою думку, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні  ефективініше засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.
Системне формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення (компетентнісно-зорієнтована освіта і виховання) призводить до того, що усі учні навчаються самостійно вчитися, критично мислити, використовувати свої знання у повсякденному житті. Бо саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.
Таким чином, ми показали, як за допомогою різних  методичних прийомів, інтерактивних технологій на основі базової моделі можливо сприяти розвитку критичного мислення молодших школярів.

Список використаних джерел
1.Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. - Харків: ВГ „Основа”, 2007.
2.Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. - Харків: ВГ „Основа”, 2007.
3.Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1982. – 20-53 с.
4.Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технологій критичного мислення / Упор. Г.О. Ярош, Н.М. Седова. - Харків: ВГ „Основа”, 2005.
5.Стребна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. - Харків: ВГ „Основа”, 2006.
6.Распопова Т.В. Розвиток креативного мислення учнів молодших класів за допомогою дидактичної гри // Початкове навчання та виховання. – 2011. - № 16-18. – С. 2-11.
7.Ковальова В.І. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення. // Початкове навчання та виховання. – 2009. - № 16-18. – С.49-53.
8.Бєлкіна-Ковальчук О.В. Формування критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчання: дис.. ..канд. педагог. : 2009.- теорія навчання (Текст)/ О.В. Бєлкіна-Ковальчук. – Луцьк: Волин. Держ. ун-т ім.. Лесі Українки, 2006. – 215с.
9.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. Посіб. (Текст)/ (О.І. Пометун, Л.В. Пироженко / за ред.. О.І. Пометун). – К.: А.С.К., 2004.- 192 с.
10.Тягло О.В. Критичне мислення: навч. Посіб. (Текст)/ О.В. Тягло. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 189 с.

Додати коментар