Входження України в європейський освітній простір, розбудова національної системи освіти породжують певні зміни в концептуальних підходах та парадигмі освіти й виховання учнів на сучасному етапі.
У зв’язку з політичною та економічною ситуацією в нашій країні, новий навчальний рік є особливим для навчальних закладів. Сьогодні ми маємо цілу низку проблем, які породжують протиріччя  в галузі освіти й виховання.
В сучасних важких і болісних ситуаціях, викликів і загроз, та водночас значних перспектив розвитку, важливих змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням є визначення нової стратегії виховання.
   Сьогодні варто стратегію виховання розглядати як багатокомпонентну та багатовекторну систему, яка є основою формування особистості школяра та значною мірою впливає на розвиток України в цілому. Саме країна та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення власної долі, долі своєї держави, подальших глобальних змін на планеті.
Пріоритетним напрямом стратегії виховання у 2015/2016 навчальному році є формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства та держави, які проявляються в таких якостях: самосвідомість, національна свідомість, патріотизм, правосвідомість, політична культура тощо. Тому стрижнем в сучасному виховному процесі є національно – патріотичне та громадянське спрямування.
   Варто акцентувати увагу на інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності. Вони породжують міграційні зміни всередині суспільства, зміни в особистісному розвитку кожного українця, прояв патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.
Нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому варто врахувати, що Україна має величну та древню історію, досвід державотворення на різних етапах її розвитку, потужний інтелектуальний потенціал. Всі ці фактори слід використати при формуванні освітнього та виховного простору.
   Сьогодні варто не тільки переосмислити набутий досвід, а й відкрити нові можливості, виставити нові акценти в національному, патріотичному та громадянському  вихованні. Є актуальними слова міністра освіти і науки України           С. М. Квіта, що «національно-патріотичне виховання – справа не окремих предметів чи вчителів, а всього навчального закладу, всього суспільства».
Національно-патріотичне виховання здійснюється в навчальній, позакласній, позашкільній діяльності, в сім’ї, дитячих та юнацьких об’єднаннях, яке значною мірою зумовлене змістовими характеристиками освітніх предметів, які сприяють опануванню системи знань про людину і суспільство та здатність усвідомлювати місце спільноти серед інших спільнот світу, здатність до національної ідентичності.
На рівні держави дане питання під особливою увагою.
   Президент України Указом від 12.06.2015 №334/2015 «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» утворив робочу групу з розроблення Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки і зобов’язав її подати проект стратегії до 1 жовтня 2015 року. Цим же указом Кабінету Міністрів доручено: передбачити в проекті державного бюджету на 2016 рік кошти для фінансування програм і проектів з патріотичного виховання; а також всебічно сприяти проведенню Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
Основним документом є Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді. 16 червня 2015 року міністр освіти і науки України Сергій Квіт підписав наказ «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та Методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» за № 641.
   У поточному навчальному році необхідно сприяти реалізації в освітніх закладах Одещини зазначених документів та продовжити діяльність відповідно до діючих регіональних програм, зокрема:
    обласної цільової програми патріотичного виховання дітей та молоді «Патріот» в Одеській області на 2012-2015 роки (рішення Одеської обласної ради   від 26.04.2012 № 428-VI);
    наказу Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 18.02.2014 № 34 – ОД «Про впровадження Програми патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах Одеської області»;
    наказу Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 10.11.2014 № 309 – ОД «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно – патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в навчальних закладах Одеської області»;
    листа Одеського обласного інституту удосконалення вчителів від 08.12.2014      № 650 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання».
   У поточному навчальному році рекомендуємо спрямувати діяльність навчальних закладів відповідно до Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки. Цей документ визначає основні напрями, пріоритети, завдання й механізми реалізації галузі, оновлення структури і змісту, які направлені на здійснення реформування освіти впродовж 10 років у нових соціально – економічних умовах. Зазначено, що національне виховання є органічною складовою освіти. Його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття учнями соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.
   При побудові системи виховної роботи та змістовому наповненні залишається актуальною програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», де визначені основні напрями, принципи, завдання, тематичний зміст. Творчою групою методистів з виховної роботи розроблені методичні рекомендації щодо впровадження цієї програми за шістьма змістовими лініями: ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави; ціннісне ставлення до людей; ціннісне ставлення до природи; ціннісне ставлення до мистецтва; ціннісне ставлення до праці; ціннісне ставлення до себе (протокол засідання кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти ООІУВ від 10.06.2014 №4). Рекомендуємо їх використовувати на регіональному рівні.
   За спрямуванням Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України актуальним залишається створення та ефективний розвиток моделей виховних систем. Навчальні заклади Одещини мають позитивний досвід дієвості таких моделей, що презентувалися авторами та обговорювалися на конференціях, науково-практичних семінарах, нарадах, шпальтах науково-методичного журналу «Наша школа» та педагогічної преси Всеукраїнського та Міжнародного рівнів.
   Навчальним закладам області слід у 2015/2016 н.р. продовжити спрямовувати свою діяльність на виконання Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, Концепції громадянської освіти та виховання в Україні (2012р.) щодо формування громадянської культури, підвищення рівня толерантності в суспільстві. Виходячи із основних завдань, мети та певних концептуальних ліній документу необхідно спрямувати діяльність навчальних закладів на вдосконалення системи громадянської освіти і виховання дітей та молоді. Основою цієї діяльності є поєднання освіти та виховання, що сприяє вихованню громадянина, який цінує та готовий відстоювати ідеали свободи, демократичні цінності й права людини.
Для поліетнічної області громадянська освіта та культура особистості відіграють особливо важливу роль ще й тому, що вони покликані сприяти формуванню соборності держави, що є серцевиною української національної ідеї. Саме на базі демократичних цінностей, що є в основі громадянської культури, можливе об’єднання різних етносів, регіонів, їх культур і традицій, дотримання законів, поважати права інших, бути толерантними.
    З метою вирішення основних завдань з формування громадянської культури,  у червні 2015 року проведено семінар – тренінг для вихователів дитячих навчальних закладів, вчителів початкових класів та класних керівників 5 класів Одеської області, які впроваджуватимуть курс «Культура добросусідства». Рекомендуємо адміністраціям навчальних закладів забезпечити організаційно-методичний супровід та сприяти впровадженню курсу «Культура добросусідства» у дошкільних навчальних закладах, початкових класах та у 5 класах основної школи.
   Актуальним залишається напрямок формування духовно-моральної культури молоді, яка включає в себе мораль, виховання, етику, естетику, науку, мистецтво, релігію, літературу та інші духовні цінності. Основою духовно-моральної культури є духовно-моральне виховання, яке спрямоване на формування в особистості ціннісного відношення до життя, людських стосунків, гармонійного розвитку, почуття справедливості та відповідальності.            Духовно-моральне виховання має стати основою формування життєво необхідних компетенцій, які допоможуть знайти єдино правильний вихід із складних ситуацій, вибудувати партнерські співвідносини, акумулюючи багатовіковий досвід предків.
Сучасне виховання має сприяти духовно-моральній  досконалості підростаючого покоління, відродженню духовних ідеалів українського народу, національної культури, бути стимулом пробудження високих моральних якостей, запорукою громадянського миру і злагоди в суспільстві, що вимагає оновлення виховного процесу, застосування інновацій.
   Першочерговими завданнями духовно-морального виховання підростаючого покоління, які стоїть перед освітою, перед суспільством та кожною сім’єю є:
•    зміна системи цінностей, ідеалів та інтересів молодого покоління, формування відданості загальнолюдським моральним цінностям;
•    допомога учням у розвитку внутрішнього  суб’єктивного світу людини (життєві інтереси, переконання, погляди, ідеали, світогляд, ставлення до життя, до інших людей, до своїх обов’язків і до самої себе);
•    розкриття можливостей їхнього розуму та психіки;
•    відкриття шляху до виявлення здібностей, до яких належать: мислення, відчуття (почуття), хотіння (бажання, воля), що зумовлює помисли та життєві кроки, вчинки, поведінку особистості.
   Значна роль у формуванні духовно-моральних цінностей школярів відводиться предметам та курсам, які рекомендуються Міністерством освіти і науки України. Слід продовжити та розширити викладання в загальноосвітніх навчальних закладах такі курси: «Християнська етика в українській культурі», «Етика. Духовні засади», «Етика», «Основи християнської етики», «Розмаїття релігійних культур», «Етика та психологія сімейного життя» тощо. Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України здійснено науково-методичне забезпечення викладання даних предметів та рекомендовано розширити їх викладання у закладах освіти .
   На Всеукраїнському науково-методичному семінарі (червень 2015р.) за участю зарубіжних освітян з проблеми «Актуальні питання вивчення курсу духовно-морального спрямування» було проаналізовано стан викладання зазначених предметів у навчальних закладах України, представлений напрацьований позитивний досвід з даного питання, вироблено певні стратегічні плани та обговорено перспективи волонтерського руху в процесі викладання курсів духовно-морального спрямування.
   Важливе значення в поточному навчальному році відводиться Інституту сім'ї. Важливість родини як інституту виховання зумовлена тим, що в ній дитина перебуває протягом значної частини свого життя і за тривалістю свого впливу на особистість жоден з інститутів виховання не може порівнятися з родиною. Педагогам навчальних закладів доводиться працювати і налагоджувати співпрацю з батьками, формування яких припало на 90-ті роки минулого століття, де були відсутні сталі норми та напрями. Тому актуальним зараз є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, надання їм сучасних знань з психології та педагогіки, сприяння виробленню певних практичних умінь та спонукання до власного переосмислення їх ролі в житті дитини. Доцільно здійснювати цілеспрямовану роботу у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.
Рекомендуємо педагогічним колективам здійснювати подальшу роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини, людей відповідно до  Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012 – 2021 роки. Даний документ передбачає систему роботи з підготовки молоді до щасливого подружнього життя, формування відповідального батьківства та психолого-педагогічну просвіту батьків, їх активне залучення до роботи з дітьми у школі.
   Міністерство освіти і науки України рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програми з підготовки молоді до створення сім’ї, формування  відповідального батьківства (курс за вибором, факультатив) «Сімейні цінності» для 8–9 класів (9, 17, 35, 70 годин). Одеський обласний інститут удосконалення вчителів рекомендує  впровадження в освітніх навчальних закладах області цієї програми через систему проведення класних годин та розглянути можливість реалізації даного курсу як варіативної складової у 2015/2016 н.р.
Слід зазначити, що у травні 2015 року на базі Одеського обласного інституту удосконалення вчителів відбувся Всеукраїнський семінар-практикум щодо підготовки молоді до сімейного життя за програмою «Сімейні цінності», де 24 вчителі з навчальних закладів області пройшли навчання та отримали науково-методичні матеріали для її впровадження.
   Головним у діяльності керівників навчальних закладів, заступників, класних керівників, вихователів залишається превентивне виховання, яке спрямоване на реалізацію Концепції превентивного виховання дітей і молоді. Особливої уваги потребують питання, які передбачають впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.
   Міністерство освіти і науки України рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програму виховної роботи з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-11 класів (лист від 28.05.2015 р. №1/9-264). До програми розроблено методичні матеріали, схвалені для використання науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань Міністерства освіти і науки України (протокол № 3 від 14.10.2014р.). Інноваційність програми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» полягає, по - перше, в тому, що вона є першою спробою представити систему виховної роботи саме у сфері профілактики торгівлі людьми шляхом формування в учнівської молоді внутрішнього ціннісного стрижня та необхідних життєвих навичок. А по-друге, вона пропагує новітні засоби технологічного забезпечення виховного процесу. Особливістю Програми є визначення таких основних орієнтирів виховання та розвитку учнів: сприяння самопізнанню, самореалізації, самоствердженню і самовдосконаленню особистості; розвиток навичок відповідальної і, водночас, безпечної поведінки, умінь адекватного прийняття рішень у різноманітних, у т. ч. складних життєвих ситуаціях; визначення та формування громадянської позиції особистості.
Варто продовжити цілеспрямовану роботу економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, освітнього, інформаційно-освітнього та організаційного характеру, спрямовану на формування позитивних соціальних установок, запобігання вживанню наркотичних речовин, суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків.
   Необхідно продовжити роботу щодо налагодження взаємодії з органами внутрішніх справ, органами державної влади, батьківською громадськістю,  неурядовими організаціями щодо ефективної профілактики із застосуванням відновних практик для запобігання конфліктам, іншим негативним проявам учнів, надання психологічної та педагогічної допомоги дітям та їх батькам.
   Актуальним залишається питання щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді. Здоров’язбереження як вектор інноваційної стратегії виховання обумовлюється тим, що сучасна система освіти стає пріоритетним напрямом реалізації державної політики по зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, створенню здоров’язбережувального середовища. Цілеспрямований, системний, комплексний, діяльнісний, синергетичний підходи до вирішення проблем здоров’я підростаючого покоління, превентивного виховання, розбудови здоров’язбережувального середовища сприятимуть створенню  необхідних умов для  всебічного й гармонійного розвитку особистості, для життя в нових економічних умовах.
Вихід із ситуації, яка склалася, ми вбачаємо у необхідності розробки і впровадження конкретних дій. Варто розбудувати таку школу, в якій немає фізичного та психічного насильства, де життя організоване природовідповідно, за принципами співіснування та співробітництва, де людина відчуває себе повноцінною, необхідною суспільству.
   Для оздоровлення та оновлення внутрішнього світу дитини рекомендуємо наступні «Основні аспекти здоров’язбережувальної роботи у середовищі навчального закладу», які стануть своєрідним орієнтиром у здійснені практичних кроків щодо вирішення проблем здоров’я покоління, яке зростає:
1. Здоров’язбережувальна інфраструктура навчального закладу (матеріальне, навчальне, навчально-методичне та кадрове забезпечення).
2. Організація режиму дня під час перебування дітей в освітньому закладі.
3. Організація збалансованого харчування.
4. Раціональна організація навчально-виховного процесу:
•    дотримання рухового режиму;
•    просвітницько-виховна робота з вихованцями та учнями;
•    превентивне виховання. Профілактика негативних проявів;
•    психопрофілактична робота;
•    фізкультурно-оздоровча робота;
•    введення системи загартування;
•    робота із статевого виховання;
•    валеологічний моніторинг.
5. Робота з батьками.
6. Науково-методичний супровід. Інформаційно-просвітницька робота.  
7. Об’єднання та координація зусиль, співпраця, співдіяльність та взаємозв’язок.
   Зважаючи на те, що нові умови життя у XXI столітті зумовлюють потребу у вихованні нового покоління, в Одеській області на зібранні творчої педагогічної еліти обрано вектор руху – визначено інноваційні стратегії виховання нової школи в регіоні - це: духовно-моральне виховання, здоров’язбереження, інновації у вихованні.
   Загальноосвітні навчальні заклади Одеської області сьогодні перебувають на стадії інтенсивного розвитку, моделювання, пошуку оптимальних шляхів методичного забезпечення та ефективного впровадження педагогічних інновацій у вихованні, інноваційних виховних систем навчального закладу, класу, системи управління інноваційною виховною діяльністю, інноваційних технологій, програм, спрямованих на оновлення теорії та практики виховання, удосконалення виховного процесу.
   Реалізація інноваційних стратегій виховання нової школи в Одеському регіоні є об’єктивною закономірністю виконання соціального замовлення на сучасному етапі розбудови нашої держави – сприяння формуванню особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя в постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі.
   Практичній реалізації інноваційних стратегій виховання нової школи в  регіоні, побудові ефективної системи національного виховання сприятимуть реформування змісту, технологій, форм і методів виховання з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду та регіональних особливостей.

Науково-методична лабораторія проблем виховання
кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти
Одеського обласного інституту удосконалення вчителів

Додати коментар